Вона перекладала Марка Твена та Ібсена, коли це було небезпечно, писала власні твори, брала активну участь у революційному русі та двічі потрапляла за ґрати. Анастасія Грінченко — єдина донька видатних письменників Бориса та Марії Грінченків — прожила коротке, але надзвичайно яскраве життя, сповнене боротьби за ідею та трагічних поворотів. Довгий час її постать залишалася в тіні знаменитого батька, але нова книга історикині Нінель Клименко покликана це змінити.

Про це  говорили на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, інформує НОВАМЕДІА.

Дослідниця та доцентка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка представила монографію, яка розкриває багатогранність особистості Анастасії. На її думку, саме зараз, у часи російсько-української війни, важливо згадувати таких знакових постатей, адже на їхньому прикладі будується історична пам’ять та громадянська освіта нації.

«Анастасія прожила неповних 25 років, а зробила стільки, що вистачить на другу монографію. Це була унікальна родина, де кожен є знаковою фігурою», — зазначила Нінель Клименко.

Літературний талант і революційний дух

Анастасія Грінченко увійшла в історію передусім як талановита перекладачка. Саме завдяки їй українською мовою заговорили герої «Пригод Гека Фінна» Марка Твена, драм Генріка Ібсена («Гедда Габлер», «Жінка з моря») та творів Анатоля Франса. Окрім перекладів, вона писала ліричні вірші, байки, оповідання та гострі публіцистичні статті.

Проте її діяльність не обмежувалася літературою. Анастасія була активною учасницею українського національного руху, що призвело до двох арештів. Ув’язнення підірвали її здоров’я і стали причиною тяжкої хвороби, яка передчасно обірвала її життя.

Переосмислення боротьби: від революції до просвіти

Одним із найцікавіших аспектів, який розкриває книга, є еволюція поглядів Анастасії. Вже будучи важко хворою, у своїх спогадах вона дійшла висновку, що революційна боротьба — не єдиний шлях для народу.

«Настя переусвідомила, що українському народу бракує просвіти. Вона зрозуміла, як легко неосвіченими людьми маніпулювати та скеровувати їх у хибному напрямку. Цей стрижень — ідея просвітництва — був закладений у ній батьком та його оточенням», — пояснює дослідниця.

Історик Ігор Стамбол підкреслив, що ідеї родини Грінченків, які поєднували соціальну справедливість із потужним національним фундаментом, були надзвичайно прогресивними для свого часу і залишаються актуальними й сьогодні. Історія Анастасії — це не просто біографія, а приклад того, як одна людина може поєднати боротьбу, творчість і глибоку віру в майбутнє свого народу.