В Україні відзначають річницю знакової події в історії українського державотворення. Саме 5 січня 1918 року в Українській Народній Республіці (УНР) в обіг надійшли перші національні банкноти — карбованці.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА.

Початок грошової реформи

Розробку власної валюти Центральна Рада розпочала після проголошення Третього Універсалу. Ключові етапи впровадження:

• 1 січня 1918 року: Ухвалено тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР.
• Золотий стандарт: Один карбованець містив $17,424$ частки чистого золота.
• Поділ: 1 карбованець = 2 гривні = 200 шагів.

Перша партія номіналом 100 карбованців (серія 185) була надрукована в київській друкарні Василя Кульженка.

Мистецтво та символізм Георгія Нарбута

Автором оформлення перших грошей став видатний художник Георгій Нарбут.

• Стиль: Купюра була оздоблена вишуканими орнаментами в стилі українського бароко XVII-XVIII століть.
• Тризуб: Саме на цих банкнотах вперше з’явилося зображення знака князя Володимира Великого, що закріпило його статус як національного символу.
• Полікультурність: Напис «100 карбованців» було виконано чотирма мовами: українською, російською, польською та єврейською (ідиш).

Народні назви та труднощі обігу

Через характерний жовтий колір 100-карбованцеву купюру в народі прозвали «яєчнею».

Перші кроки національної валюти були непростими:

• Друкарський брак: Через поспіх уся перша серія мала перевернутий реверс.
• Фальшування: Відсутність складних ступенів захисту призвела до появи великої кількості підробок, через що випуск цієї моделі невдовзі припинили.

Еволюція: Від карбованця до гривні

Вже 1 березня 1918 року основною грошовою одиницею було проголошено гривню.

• «Лопатки»: Так називали 25 та 50 карбованців через зображення селянина з лопатою.
• «Горпинки»: Назва купюри у 500 гривень із профілем жінки, що символізувала молоду державу.
• Марки-шаги: У часи Гетьманату Павла Скоропадського через дефіцит металу випускали розмінні марки, що виконували роль монет.

Географія друку та місцеві гроші

Українські гроші друкували не лише в Києві, а й у Одесі, Кам’янці-Подільському, Станіславові (Івано-Франківську), а також за кордоном — у Берліні та Варшаві.

Цікаво, що власні грошові знаки випускали й окремі міста: Житомир, Одеса, Проскурів, Острог та багато інших. Це свідчило про складну фінансову ситуацію, але водночас і про високий рівень місцевого самоврядування того часу.

Нездійснені плани 1919 року

Директорія планувала випуск металевих монет:

• Золоті гривні — з бюстом Тараса Шевченка.
• Срібні монети — із зображенням будинку Центральної Ради.
• Сировиною мали стати запаси дорогоцінних металів та навіть переплавлені пам’ятники російським царям.

Однак наступ більшовиків завадив реалізації цих масштабних планів.