Перемовини у Саудівській Аравії: шлях до миру чи умиротворення путіна

11.03.2025
56

Що дасть Україні та українцям зустріч з американською делегацією в Саудівській Аравії?

Сьогодні, 11 березня 2025 року, в Джидді (Саудівська Аравія) розпочалися переговори між делегаціями України та США, спрямовані на досягнення миру у війні росії проти України, інформує видання Кримські новини.

Українську делегацію очолює керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, а американську — державний секретар Марко Рубіо.

Ще вчора Президент України Володимир Зеленський, який також прибув до Саудівської Аравії, зустрівся зі спадкоємним принцем Мухаммадом бін Салманом, обговоривши зусилля для досягнення «стійкого, справедливого та всеосяжного» миру.

Президент також висловив сподівання на результативність зустрічі та наголосив на важливості врахування українських інтересів під час переговорів.

Як передають світові ЗМІ, Україна запропонувала часткове припинення вогню, зокрема, уникнення атак на інфраструктуру та в Чорному морі, а також обговорення обміну полоненими. Ці кроки спрямовані на відновлення відносин зі США та поновлення військової допомоги й обміну розвіданими.

Москва уважно стежить за цими переговорами, які можуть призвести до зближення позицій США та України після публічної сварки лідерів обох країн у Білому домі 28 лютого.

Тим часом західні чиновники з питань безпеки заявили агентству Bloomberg, що путін не має наміру йти на компроміс з приводу вимог щодо територій, миротворців та нейтрального статусу України в будь-яких мирних переговорах.

Це ускладнює зусилля для досягнення надійної угоди від президента США Дональда Трампа, який раніше заявив журналістам, нібито путін хоче миру.

«Чесно кажучи, мені складніше мати справу з Україною», – поскаржився тоді американський президент.

За словами чиновників, путін висунув свідомо «максималістські» вимоги напередодні переговорів про завершення війни, знаючи, що вони, ймовірно, будуть неприйнятними для українців та європейців. Російський лідер готовий продовжувати бойові дії, якщо не досягне своїх цілей, зазначили чиновники, які говорили на умовах анонімності.

Минулого тижня Bloomberg повідомив, що росія виразила готовність обговорити тимчасове перемир’я за певних умов, зокрема, з приводу складу миротворчих сил.

Давно сформульовані вимоги рф включають зобов’язання України стосовно нейтралітету, міжнародне визнання анексованих москвою територій та заперечення проти європейських миротворців.

Ці цілі суперечать умовам «справедливого та тривалого миру», які визначили союзники США, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон.

Переговори в Джидді відбуваються після кількох днів тиску на Зеленського з боку Білого дому. Йдеться про призупинення допомоги США.

Ці кроки мали переконати Президента України погодитися на часткове перемир’я, яке дозволить розпочати переговори з росією.

Трамп заявив, що хоче якнайшвидшого завершення бойових дій з моменту оголошення про початок переговорів з рф минулого місяця. Президент США припустив, що Україна може повернути частину своїх територій, окупованих росією, і стверджував, що путін готовий погодитися на розміщення європейських миротворців у країні.

При цьому, державний секретар США Марко Рубіо ще у понеділок, охарактеризував переговори з Україною як спробу зрозуміти, на які поступки вона готова піти, перш ніж дізнатися позицію росії.

Попри демонстрацію впевненості у власних силах, москва добре усвідомлює, що продовження бойових дій проти України веде до послаблення стратегічних позицій.

Навіть прихильники режиму путіна говорять про загрозу стрімкого скорочення економічного та людського потенціалу країни, а пересічні росіяни обговорюють на кухнях заявлені цілі «СВО» як недосяжні та безглузді.

Водночас перспектива скасування санкцій, відновлення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва знаходить позитивний відгук серед російського істеблішменту, передусім у найближчому оточенні кремлівського диктатора.

У публічний простір починають просочуватися деталі ще однієї зустрічі у Саудівській Аравії, яка відбулася 18 лютого між російською та американською сторонами. Серед тем, які, ймовірно, обговорювалися — спільні енергетичні проєкти в Арктиці та розробка родовищ рідкоземельних металів на території росії.

Вже 2 березня видання Financial Times повідомило про переговори між росією та США щодо використання газопроводу «Північний потік-2» для постачання газу до Європи. Ідея відновлення постачання російського газу до Європи з подачі американської сторони може заманити ЄС.

В європейських столицях досі немає чіткого плану практичної реалізації заявленої мети — до 2027 року відмовитися від російського газу, частка якого на європейському ринку все ще становить 15–20%.

Якщо американський бізнес отримає контроль над газопроводом і, ймовірно, частку у видобутку газу в росії, як зазначає Financial Times, Вашингтон зможе заявити, що американське посередництво гарантує надійність рф як партнера.

Умиротворення путіна через економічне співробітництво виглядає як випадок, коли дорога в пекло встелена благими намірами.

Адже в обмін на свій розворот від Пекіна в умовах, коли напруженість між США та Китаєм загрожує військовим конфліктом навколо Тайваню, росія може вимагати капітуляції України.

Виконання її вимог дозволить кремлю отримати як політичні, так і економічні дивіденди в Європі. При цьому, кремль позбудеться принизливої необхідності в економічній підтримці з боку Китаю на правах «меншого брата».

Такі наслідки російсько-американського зближення повинні викликати занепокоєння у Китаю. Попри заяву представника МЗС КНР Го Цзякуня з позитивною оцінкою будь-яких зусиль, спрямованих на досягнення миру, повернення росії до співпраці зі США сприймається Пекіном щонайменше як невдячність, а за великим рахунком — як зрада.

Переговори в Джидді можуть не призвести до негайного прориву, але вони формують тон майбутніх дискусій про війну. Для України головне — не втратити міжнародну підтримку та не допустити сценарію, при якому її змушуватимуть до невигідних компромісів. США, зі свого боку, намагаються знайти баланс між продовженням підтримки Києва та власними геополітичними інтересами.