ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ — Історія визвольних змагань 1917–1921 років сповнена імен, що залишилися поза широкою національною пам’яттю. Одним із таких героїв є Кирило Євлампійович Бондарук — повстанський отаман, знаний під псевдо Лихо, уродженець степової Миколаївщини, чия боротьба була тісно пов’язана з Півднем України, зокрема з теренами сучасної Одещини.

Про це повідомляє УІНП Одеса, інформує НОВАМЕДІА.

 Походження і ранні роки

Кирило Бондарук народився 1898 року в селі Катеринка Ольвіопільського повіту (нині територія Первомайського району Миколаївської області). Він виріс у типовому селянському середовищі Південного Побужжя — регіону, де українська традиція козацького самоврядування поєднувалася з колонізаційними політиками імперії.

Вже в юному віці Бондарук опинився у вирі революційних подій, які сформували його світогляд і визначили подальшу долю.

 Участь у визвольній боротьбі

• Учасник бою під Крутами (січень 1918 р.)
• Учасник бою під Мотовилівкою (листопад 1918 р.)
• Учасник Першого Зимового походу Армії УНР (1919–1920)
• Хорунжий Армії Української Народної Республіки
• Головнокомандувач повстанцями Херсонщини

Ці факти засвідчують, що отаман Лихо був не локальним ватажком, а частиною загальноукраїнської військово-політичної боротьби.

 Повстанський рух на Півдні України

Після поразки регулярних військ УНР Кирило Бондарук очолив селянське антибільшовицьке повстання на території Первомайського повіту, що охоплювало прикордонні райони сучасних Миколаївської та Одеської областей.

Його рух мав кілька характерних рис:

•  спирався на селянські громади
•  поєднував військові дії з підпільною мережею
•  був частиною ширшої «петлюрівської» повстанської організації
• відображав масове неприйняття більшовицької продрозкладки

Архівні справи СБУ та регіональні дослідження підтверджують існування організованого антибільшовицького підпілля під його проводом у 1921 році.

 Чому його називали «Лихо»?

Псевдонім «Лихо» мав подвійний зміст:

• для більшовиків він був «лихом» — невловимим повстанським ватажком
• для селян — символом помсти за реквізиції, насильство та руйнування традиційного укладу

У народній пам’яті Первомайщини збереглися пісні та перекази про отамана, що свідчить про глибоку підтримку його руху серед місцевого населення.

 Загибель і доля пам’яті

Отаман Лихо загинув у бою проти більшовицьких військ у 1921 році — у час, коли повстанський рух на Півдні України ще тримався, але був приречений на поразку через перевагу сил противника.

Його смерть символізує завершення етапу масового селянського опору на Півдні України, що тривав довше, ніж у багатьох інших регіонах.

 Значення постаті для історії Півдня України

Постать Кирила Бондарука важлива з кількох причин:

•  Символ селянського спротиву
• Він уособлює боротьбу українського селянства проти більшовицької політики воєнного комунізму.
• Південноукраїнський вимір визвольних змагань
• Його діяльність доводить, що Південь України не був пасивним, а став ареною активного антибільшовицького руху.
• Міст між регулярною армією та повстанством
• Як хорунжий Армії УНР, він поєднав військову дисципліну з партизанською тактикою.

Чому ця історія важлива для Півдня України?

Хоча основні події пов’язані з Первомайщиною, повстанський рух охоплював суміжні степові райони, включно з північчю сучасної Одеської області. Це був єдиний соціально-економічний простір, де селяни діяли спільно проти більшовицької влади.

Отаман Лихо — один із тих, хто доводить:

Південь України був не периферією історії, а її активним творцем.