Професор Херсонського державного університету, фахівець з інформаційних технологій, математик і шахіст Олександр Співаковський політикою ніколи не захоплювався. Але правду кажуть: якщо ти не займаєшся політикою, вона рано чи пізно займеться тобою. Так і сталося з Олександром Володимировичем: після обрання народним депутатом України від мажоритарного округу № 182 у Херсоні він швидко став одним з найактивніших законотворців у Верховній Раді, при цьому активно займаючись вирішенням проблем міської громади.

У інтерв’ю для нашого видання парламентар, обраний ще й ректором Херсонського державного університету, погодився дещо розповісти про свої враження, здобутки за чотири з половиною депутатські роки, і подальші наміри.

– Олександр Володимирович, новий Президент України розпустив Верховну Раду України у її нинішньому складі, до якої вас обрали херсонці. Що, на вашу думку, в її діяльності переважало – здобутки чи прорахунки? Який осад, врешті-решт, залишився на душі у першого заступника голови парламентського комітету з питань освіти і науки?

– Насамперед, давайте пригадаємо, на який час прийшлася діяльність нинішнього складу Верховної Ради. Через російську агресію постала загроза для подальшого існування України. Тим не менш, новообраний парламент зумів укріпити національну безпеку держави, зробити свій внесок у відродження боєздатної армії, почати реформування управлінської системи та децентралізацію. Я у Верховній Раді виконував саме те, що обіцяв своїм виборцям: мною особисто і в співавторстві з іншими народними депутатами за цей час розроблено сотні потрібних і важливих законопроектів. Тому у мене гіркого осаду на душі не накопичилося, бо байдики не бив. Хоча мушу визнати щиро, що прорахунків у діяльності ВРУ також вистачало – не зуміли позбутися впливу олігархів, не вистачало єдності та прикладів командної роботи.

– Ви – єдиний із п’яти народних депутатів від Херсонщини, котрий відмовився голосувати за відставку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Чому?

– Повинна бути певна політична позиція. Якщо хочеш звільнити голову уряду – пропонуй йому заміну.Повинен бути не тільки наступник, а й конкретна програма дій. Причому голосування в такому випадку має відбуватися «пакетно». А звільняти прем’єр-міністра, ще й міністра оборони заради самого звільнення – це не додає державі й війську керованості та стабільності.

– Оцініть, будь ласка, ваш персональний доробок саме як законотворця.

– Зазвичай, такі досягнення мають оцінювати і експерти, і звичайні виборці – за змінами у їхньому житті. Та якщо говорити від себе, то особистим досягненням вважаю законопроекти про ефективне управління правами інтелектуальної власності, стосовно протидії булінгу (цькуванню учнів та педагогів), закон про фахову передвищу освіту, який визначив правовий статус і захистив технікуми та коледжі. Загалом, підсумок такий: особисто чи в співавторстві розробив більше 230 законопроектів та постанов, з яких 52 вже стали чинними актами Верховної Ради.

– З вирішенням яких проблем Херсона вам вдалося допомогти під час роботи в парламенті?

– За чотири з половиною роки у Верховній Раді Херсон отримав з різних фондів державного бюджету рекордну суму – понад 150 мільйонів гривень. Вони пішли на продовження будівництва мостового переходу, модернізацію аеропорту, купівлю нової апаратури для обласного онкодиспансеру та клінічної лікарні імені Карабелеша, термомодернізацію чотирьох дитсадків, і багато, багато чого іншого. У Херсоні працює моя громадська приймальня, куди зверталися тисячі городян із своїми бідами. Комусь чиновники незаконно відмовили у видачі субсидії, хтось сумнівався у правильності нарахування пенсії, чи вказував на бездіяльність правоохоронців. Наслідками таких скарг стали три тисячі моїх депутатських звернень та запитів, скерованих у найрізноманітніші інстанції.

– Ви знову йдете на вибори, але цього разу вирішили йти до Верховної Ради як самовисуванець? Чому саме так і чи надходили електоральні пропозиції від партій?

– Зізнаюся: подібні пропозиції були, але я їх не прийняв. Вирішив, що балотуватимуся на тому ж виборчому окрузі № 182, як мажоритарник і самовисуванець. На мою думку, так буде справедливо і правильно. Адже якщо депутат проходить до парламенту за партійними списками, то в нього «головним начальником» стає партія, а не народ. А парламентар, обраний за мажоритарним округом, не тільки займається законотворчістю, а й лобіює проблеми громади, яка й делегувала його до Верховної Ради

– Як народний депутат України, ви ніколи не приховували своєї патріотичної, проукраїнської позиції. У зв’язку з цим вам надходили погрози телефоном, був нічний підпал будинку вашої родини. Чи спромоглися правоохоронці за цей рік знайти злочинців, і хто це міг бути, на вашу думку?

– Жодний з цих злочинів на сьогодні не є розкритим. Від такої «ефективної» роботи правоохоронних органів я досі в шоці. Стосовно самих злочинців, мені здається, що то були проросійські провокатори. Але поки винуватців погроз та підпалу не затримали, і їх провина не доведена, припущення так і залишаються припущеннями.

– Олександре Володимировичу, окрім депутатського мандату, вас ще й обрали ректором Херсонського державного університету – факт безпрецедентний. Що вже вдалося зробити для рідного вузу, і що запланували на найближчу перспективу?

– Херсонський державний університет для мене був і залишається рідним. Тож і за час роботи в парламенті всіляко допомагав його розвитку. Тепер у ХДУ є медичний факультет, коворкінг-центр, новий басейн, який планують здати в експлуатацію вже в серпні нинішнього року. Але прошу зауважити, що як народний депутат України, я не забував допомагати й іншим вузам міста. Скажімо, Херсонський національний технічний університет отримав з державного бюджету близько двох мільйонів гривень на ремонт опалювальної системи у навчальному корпусі, Херсонський державний аграрний університет – понад три мільйони гривень на нову твердопаливну котельню. Я переконаний: фінансування освіти є, насамперед, інвестиціями в молодь, у розвиток нашої області. Все це нам повернеться кращим життям, економічним підйомом, забезпеченою старістю.

– За що ви хотіли б попросити пробачення у ваших виборців?

– За те, що не все зміг зробити. Не добився, аби зарплатню молодим учителям підтягнули бодай до рівня правоохоронців, і вони досі отримують в два з половиною менше від поліцейських. За те, що недостатньо активно протистояв засиллю олігархату.

– Про те, що відбувається в державі, ви знаєте значно більше, ніж пересічні виборці. Як майстер спорту з шахів, можете дати оцінку: цю «партію» у глобальному розумінні Україна програє, чи маємо шанси на перемоги в політиці та економіці?

– Визнаю: геополітична «партія» складна. Але упевнений, що в підсумку ми її виграємо, і Україна переможе. Народ має велику мотивацію для цього. Вона проявилася, зокрема, на президентських виборах, коли сімдесят відсотків українців проголосували за зміни в життя держави й суспільства.

– Дякую за інтерв’ю.

Запитував Сергій ЯНОВСЬКИЙ