За останні роки війни перед повномасштабним вторгненням рф збільшила кількість корабельного складу в Чорному морі практично втричі. До чорноморського флоту спрямовувались фактично всі нові кораблі, які надходили з 2015 року. Також чф рф був поповнений береговими ракетними комплексами «Бал» та «Бастіон». Таким чином ворог думав, що достатньо підготувався і йому ніщо не завадить отримати швидку перемогу на морі. Але на заваді загарбницьких планів противника стали Військово-Морські Сили ЗС України. Про те, завдяки чому й кому невеликий флот великої держави раз у раз дає відсіч флоту № 1 на Чорному морі, кореспонденту АрміяInform розповів командувач Військово-Морських Сил ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа.

Попри те, що йде війна, флот і далі розвивається

Передусім він зауважив, що в боротьбі з таким сильним ворогом необхідна відповідна зброя. І тут не останню роль відіграє допомога від наших міжнародних партнерів.

— Варто зауважити, що це не лише специфічне озброєння, притаманне виключно для ВМС. Йдеться і про засоби протиповітряної оборони, протитанкові засоби та новітнє артилерійське озброєння. Тобто все те, що отримують Сухопутні чи Десантно-штурмові війська, має на озброєнні і флот. Звісно, основним стримувальним чинником для противника у північно-західній частині Чорного моря є берегова ракетна артилерія, — повідомив командувач національного флоту.

Він також зазначив, що є й інші напрямки подальшої співпраці з іноземними партнерами, але про них ми дізнаємося згодом.

— Попереду багато проєктів і, незважаючи на те, що йде війна, флот і далі розвивається. Триває будівництво нашого корвета в Туреччині, вже цього року ми матимемо декілька катерів для новоствореного річкового дивізіону, а також кораблі та катери для виконання завдань у Чорному морі. Тобто ми й далі рухаємся в напрямку, який обрали ще до повномасштабного вторгнення рф. І робимо це, зокрема, з допомогою наших міжнародних партнерів, — сказав віцеадмірал Олексій Неїжпапа.

Bayraktar TB2 і берегові ракетні війська: успішний дебют на російсько-українській війні

Крім того, завдяки підтримці з боку держави розвивається також і морська авіація. Зокрема, йдеться про патрульну авіацію, яка виявляє надводні цілі противника, забезпечує протичовнову та протикорабельну оборону, а також пошуково-рятувальні дії на морі та розвідувально-ударну авіацію. Це безпілотний комплекс Bayraktar TB2, який успішно дебютував на російсько-українській війні.

— Два роки тому я звернувся до керівництва держави з проханням внести пропозицію закупівлі БПЛА Bayraktar TB2 для виконання заходів в інтересах ВМС, адже до цього вони використовувалися виключно на суходолі. Ми їх отримали й вони зіграли важливу роль у боротьбі проти агресора як на суходолі, так і на морі. І на сьогодні Bayraktar TB2 морської авіації завдають і завдаватимуть надалі потужних втрат ворогу, виконуючи бойові завдання в нашому небі, — запевнив очільник національного флоту.

Що стосується берегової артилерії. Як повідомив віцеадмірал Олексій Неїжпапа, вона застосовується від Донецької до Одеської області на всіх ділянках фронту. Її завдання — підтримувати війська, які здійснюють оборону або наступальні дії на декількох напрямках. І завдяки підтримці наших міжнародних партнерів далекобійна артилерія перейшла на 155-й калібр, прийнятий у країнах НАТО.

Не можна оминути увагою береговий ракетний комплекс «Нептун», який по праву можна вважати перемогою України в ракетобудуванні, адже це перша крилата ракета, яка була створена українцями від початку до кінця.

— Як ви знаєте, ще до повномасштабного вторгнення ми почали створення берегових ракетних військ відповідно до Концепції розвитку ВМС ЗС України. Звісно, в цих умовах процес було прискорено і наразі ми маємо цей рід військ. У них на озброєнні є декілька комплексів, зокрема протикорабельних ракет середньої, малої та на великої дальності. Також свою нішу застосування протикорабельних комплексів у складі створених у ВМС берегових ракетних військ посів і «Нептун». Сподіваюся, в найближчому майбутньому ми зможемо розповісти про результати його застосування, а поки можу запевнити: цей комплекс перебуває на захисті наших берегів, — сказав віцеадмірал Олексій Неїжпапа.

Щодо навчання особового складу, то командувач ВМС ЗС України зауважив, що українські військовослужбовці здатні опанувати будь-які зразки новітньої сучасної зброї світового рівня за надзвичайно короткі терміни.

Річкові дивізіони продовжують нарощувати сили

Ще одним важливим питанням на сьогодні для флоту є логістика. І тут неабияку роль відіграють річки. Ми вже розповідали про важливість і перспективи військового річкового флоту на Дніпрі. На сьогодні робота в цьому напрямку триває, і ВМС ЗС України продовжують нарощувати сили на річкових артеріях.

— Ворог знищує мости й засоби комунікації, але річку знищити дуже важко, тому їхній захист, а також підтримка сухопутних військ на них — завдання підрозділів ВМС, які базуватимуться на цих річках. Ми вже сформували перший річковий дивізіон, але на цьому не зупиняємося й у майбутньому плануємо їх мати декілька. До слова, наші партнери вже оголосили про надання відповідного комплекту катерів, якими будуть укомплектовані ці дивізіони, — розповів командувач ВМС ЗС України.

Про безпеку цивільного судноплавства

Як відомо, Військово-Морські Сили ЗС України докладають усіх зусиль, щоб розв’язати питання забезпечення безпеки цивільних суден в умовах відкритої агресії. Але, на жаль, на сьогодні не можна говорити про хоча б якісь безпечні маршрути у Чорному морі для цивільного судноплавства.

— В Україні йде війна й північно-західна частина Чорного моря оголошена противником зоною бойових дій. За цей період ворог вражав не лише об’єкти нашої інфраструктури в Одеській та Миколаївській областях, були завдані вогневі враження по цивільних суднах, які були біля портів або в самих портах. Всього противник вразив 6 одиниць, загинуло 2 особи. Тому безпеки плавання, яка нині повинна забезпечуватися для експорту зерна, — її просто не існує. Ми маємо декілька загроз, враховуючи, що рф має на озброєнні ракети, які базуються на 3 основних платформах — повітряній, морській та береговій. Їхні берегові ракетні комплекси розміщенні як в окупованому Криму, так і на захоплених територіях Херсонської області і дальність їхньої дії повністю перекриває північно-західну частину Чорного моря. Не менші загрози становлять ракетні комплекси повітряного базування на літаках Ту-22 та інших, які мають протикорабельні ракети, а також морські платформи біля Криму. Тому розв’язання питання забезпечення безпеки цивільного судноплавства можливо лише у разі набуття ВМС ЗС України таких спроможностей, які б дозволяли адекватно реагувати на загрози противника, — пояснює віцеадмірал Олексій Неїжпапа.

Також, за його словами, не варто виключати наявності біля наших портів мінних загороджень, які встановив противник.

Платформи «Чорноморнафтогазу» й острів Зміїний, або Дещо про «демілітаризацію» противника

Усі пам’ятають, як до 24 лютого ворог майже вільно перебував біля Одеси. З початком повномасштабного вторгнення він навіть використовував корабельну артилерію, виконуючи стрільби по житлових кварталах. Але саме завдяки оперативним діям військовослужбовців національного флоту разом з іншими підрозділами оборонного сектору противник отримав гідну відсіч і був вимушений відійти від наших берегів на відстань більше ніж 100–150 км.

Військові моряки докладають максимальних зусиль, щоб регулярно «демілітаризувати» противника. Як у випадках з буровими платформами «Чорноморнафтогазу» в Чорному морі та островом Зміїний.

— Острів Зміїний розглядався росіянами як об’єкт підвищеної уваги з причини, що з цієї позиції вони могли б контролювати вхід до Дунаю, який є основною європейською річковою артерією. Також це підхід до наших портів. А ще цінність Зміїного у тому, що він є частиною континентального шельфу, таким чином рф намагалася закріпити за собою право добувати газ із наших газобудівних платформ, які були захоплені у 2014 році. Звичайно, утримати його їм не вдалося — і це абсолютно логічно. Під керівництвом стратегічного угруповання було проведено низку заходів, у яких брали участь усі види Збройних Сил України, і в результаті операції противник змушений був відмовитися від завдання щодо утримання острова, — розповів командувач ВМС ЗС України. — Що ж до веж, звідки ворог спостерігав за нашим судноплавством у режимі онлайн для передавання даних на свої вогневі засоби, то, звісно, після їхньої «демілітаризації» стало безпечніше. Але не варто забувати: противник має повітряні компоненти, повітряну й космічну розвідку, які дозволяють знищувати надводні цілі до самої Одеси включно.

25 тисяч квадратних кілометрів під захистом національних ВМС

Таким чином сьогодні ми спостерігаємо за тим, як потужному чорноморському флоту рф, посиленому кораблями балтійського та північного флотів, протистоять поки незначні Військово-Морські Сили ЗС України, які не мають жодного великого корабля з відповідними спроможностями.

— І що ми маємо? А те, що цей флот № 1 не може підійти до узбережжя країни, де такого флоту нема. Думаю, пройде декілька років і ці випадки вивчатимуть у військово-морських академіях флотів усього світу. Після війни ми розкажемо детальніше, які баталії тривали на морі для того, щоб наступне покоління військових моряків враховували цей досвід, — запевнив командувач ВМС ЗС України. — Війну виграє солдат, а програє генерал. І сьогодні ми бачимо, як наші прості солдати та матроси стають тими, хто виковує перемогу. Вони неймовірні. І не лише вони, а кожен громадянин нашої країни. Всі ті, хто по-своєму захищає Україну: пекарі, які готують запашний хліб, волонтери, які попри небезпеки везуть нашим військовим усе необхідне у саме пекло, лікарі, які дістають з того світу наших поранених. Цей список можна продовжувати до безкінечності. І сьогодні всі вони також є частиною нашої флотської родини.

Військово-Морським Силам ЗС України 30 років. Чи значна ця дата для флоту? Безперечно, але не варто забувати, що прапорам, які майорять на щоглах українських кораблів більше ніж 100 років.

— Так, у новітній історії нам 30. А це означає, що ми дорослі, знаємо, чого хочемо та знаємо, якими будемо. І на цьому шляху у нас нема перешкод — вони за ці 30 років просто зникли, хоч би що хто хотів. І доказом тому: наразі ми тримаємо під контролем близько 25 тисяч квадратних кілометрів виключної морської економічної зони та територіальних вод. Щоб ви уявили, це територія, як 2 області — Одеська і Харківська — і ми не пускаємо туди ворога, що є головним досягненням на сьогодні, — підсумував віцеадмірал Олексій Неїжпапа.

7