Згідно результатів соціологічного опитування GfK, оприлюднених Центром економічної стратегії (ЦЕС), 48,2% мешканців півдня країни ще не визначились із ставленням до земельної реформи.

В середньому, вільно розпоряджатися (купувати/продавати) землю сільськогосподарського призначення висловили бажання – 12,2% опитаних, 39,6% – проти (або скоріше проти).

На Херсонщині на питання: «Чи маєте Ви бажання вільно купувати/продавати землю сільгосппризначення», – ствердно відповили 6,2%, висловились проти – 57,3%, не визначились – 36,4%».

Тобто бачимо чіткі тенденції:

– в західних регіонах – досить висока поляризація суспільства, високий відсоток «за» і «проти» земельної реформи і невеликий – тих, хто не визначився;

– більша частина респондентів центральних, південних та східних областей не мають позиції;

– у східних регіонах рекордно низька кількість противників реформи, проте більшість взагалі не мають власної позиції щодо мораторію.

Коментуючи рівень підтримки українцями земельної реформи, яку демонструють соціологічні опитування, керівник програми Світового банку “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні” Денис Нізалов в статті на «Економічній правді» нещодавно зауважив, що «результат соціологічних досліджень залежить від того, як сформульоване запитання. Питання щодо мораторію теж можна сформулювати у різний спосіб».

Дослідження GfK підтверджує існування прямої кореляції в результатах, в залежності від того, як сформульоване питання. У даному випадку,звучить воно як «Бажаєте Ви вільно розпоряджатися землею сільгосппризначення?» чи «Підтримуєте впровадження вільного ринку землі/скасування мораторію?»

По суті, мова йде про одне і те ж питання, проте позиція респондентів іноді може відрізнятися до 10-ти процентних пунктів. Тобто часто опитані не розуміють про що йдеться, коли говорять про мораторій та вільний ринок землі.

В ситуації, коли респонденту пропонують відповісти на питання про мораторій, а не ро можливість вільно розпоряджатися своєю землею, кількість тих, хто не визначився, – зростає.

Найбільший рівень підтримки реформи продемонстрували кияни: 44,9% підтримують право вільно розпоряджатися землею, і лише 26,7% – проти.