На окупованому півострові спостерігається новий етап “слізних скарг” від підконтрольних агресору морських рибалок, пов’язаний з тим, що російський уряд вкотре озвучив плани на заборону з 2030 року на вихід у море комерційних судів, старших за 40 років.

Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму», інформує НОВАМЕДІА.

Озвучувати ситуацію став фейковий “керівник асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму” Валерій Сівочуб, який ще у 2023 році затято розповідав, що викликані масштабною російською агресією “тимчасові незручності” у вигляді “заборон і обмежень” на промисловий вилов риби в Азовському та Чорному морях нібито “тимчасові” і що “галузь врятують федеральні дотації”.

Втім, як стало очевидно до 2025 року, дані суми, що відпускаються “потрібним людям”, суто символічні в масштабах галузі, та нічого, крім підкилимної боротьби за їхнє “освоєння”, не викликають.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Російські ракети, грецький магнат та риболовна мафія: як вони пов’язані?

Як ми писали раніше, 2025 року севастопольські рибалки нібито отримають 157 мільйонів рублів “державної підтримки”, при тому, що в 2024 році таких коштів було “освоєно” 174 мільйони. Кримські рибалки ж отримають не більше 60 мільйонів, та й серед їхніх севастопольських “колег” гроші цього року нібито “порадують” лише 7 структур.

При цьому той самий Сівочуб заявляє, що “40-річний середній траулер зараз коштує приблизно 80 мільйонів рублів”, та що “нове судно, яке нам пропонує сьогодні “Об’єднана суднобудівна корпорація”, – мінімум 2,5 мільярда”, констатуючи, що “про окупність мови взагалі не йдеться”.

А тому заборона на старі судна “погробить рибний промисел у Севастополі, Криму, та й на всьому Чорноморському узбережжі”, причому особливо не приховується, що основою нового кремлівського плану є “стимулювання суднобудування”, причому саме для російських монополістів: на окупованому півострові рибальські судна не будують взагалі.

При цьому визється, що “зараз суднобудівники орієнтуються на можливості своїх головних замовників – міноборони та “Газпрому”, тобто тих структур, де мільярди “нічиїх” грошей на закупівлі корабля ніхто не рахує, і констатується, що “рибному промислу, особливо тому, що на хамсі та кільці, з таким рівнем цін не впоратися”.

Сівочуб заявив, що зараз на плаву “в Севастополі та Криму — близько 20 траулерів і сейнерів. Видобувають вони найдешевшу рибу — кільку, хамсу, ставриду. Майже всі ці суди сьогодні старші за 40 років, а до 2030-го — усі будуть старші”.

А щодо “маломірного флоту”, тобто суден до 16 метрів, які “неводами ловлять ставриду, барабулю, луфаря, калкана”, за словами Сивочуба, “у Севастополі таких близько 40, у Криму – ще 50”, з яких 80% також “ветерани”.

Найбільш трагікомічно, що Сівочуб апелює до “безпеки” підстаркуватих кримських суден, нібито гарантованої такими “авторитетними структурами”, як російські “класифікаційні товариства”, сумнозвісні “Російський морський регістр судноплавства” і “Російське класифікаційне суспільство”.

Згідно з виданими цими структурами “сертифікатами”, нібито “кожне судно проходить щорічні перевірки, двічі на 5 років — огляд у доці”, що, звичайно відбувається лише на папері, а тому і становить для рибалок “прийнятні витрати”.

Природно, що російська влада стурбована безпекою судноплавства в останню чергу, і прагне лише завантажити замовлення монополістів-судностоїв, але очевидно, що саме рибалки окупованого півострова дані покупки здійснювати не стануть, втім, Кремль явно цим не перейматиметься.