ПЕКИН—Китайська Народна Республіка (КНР) використовує окупацію українських територій для посилення власного економічного впливу та реалізації геополітичних амбіцій. Про це в ефірі «Еспресо» заявила Віра Ястребова, директорка «Східної правозахисної групи».

За словами правозахисниці, Пекін офіційно зберігає нейтралітет, проте на практиці активно інтегрується в економічні процеси на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Китайські делегації, що складаються з представників бізнесу та культурних діячів, дедалі частіше відвідують захоплені регіони України під виглядом «гуманітарних» або «ознайомчих» візитів.

Основні напрямки інтересів КНР на ТОТ

Контроль над ресурсами: Китай зацікавлений у доступі до українських корисних копалин та аграрного сектору на сході та півдні країни. Дешева сировина з окупованих регіонів розглядається як стратегічний ресурс.

Заміна ринків: Через санкції проти РФ та вихід західних компаній, китайські товари масово заповнюють ринки окупованих міст. Пекін фактично витісняє конкурентів, займаючи монопольне становище у сфері електроніки, техніки та товарів широкого вжитку.

Інфраструктурні проєкти: Окупаційні адміністрації залучають китайські компанії до «відбудови» зруйнованих об’єктів. Це дозволяє КНР не лише заробляти на підрядах, а й закріплювати свою присутність у стратегічно важливих логістичних вузлах.

Віра Ястребова наголошує, що така активність є частиною довгострокової стратегії. Китай не просто допомагає Росії обходити ізоляцію, а «стовпить» за собою території, які вважає перспективними для своєї ініціативи «Один пояс, один шлях».

«Китай діє прагматично. Поки триває війна, вони використовують слабкість агресора та безправ’я на окупованих територіях, щоб отримати максимальні дивіденди за мінімальну ціну», — підкреслила директорка «Східної правозахисної групи».

Експерти застерігають: присутність китайського капіталу на ТОТ ускладнює майбутній процес реінтеграції та створює додаткові важелі тиску на міжнародній арені. Україна має фіксувати кожен випадок незаконної діяльності іноземних компаній для подальшого впровадження санкцій.