Експерти Асоціації неодноразово звертали увагу на системні ризики від непродуманої, хижацької діяльності окупантів для унікальних морських екосистем, розташованих біля Криму.

Зокрема у публікаціях «АРК» описувалися, як процеси протиправного видобування морського піску в Каркінітській затоці для будівельних потреб загарбників, так й персоналії залучених до цього представників окупаційних військ, колаборантів й керманичів загально-кримінальних угрупувань Криму та Росії.

Також експертами підкреслювався цинізм окупантів, які формально «визнаючи» «режим природоохоронних зон» за такими завчасно впорядкованими Україною водно-береговими заказниками як «Мале філофорне поле», «Лебедині острови» та «Каркінітській», насправді використовують ці зони виключно як нібито «підстави» ефективного контролю агресора над українським морем та для перебування у Каркінітській затоці власних «прикордонників» та видобувачів піску. Адже загальновідомим є те, що наразі у Каркінітській затоці кораблі та катери «Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ Росії» займаються покриванням незаконного видобутку піску земснарядами «Печора», «Трофа», «Іртиш» та «Амур».

Та у той самий час постановою уряду Росії 2018 року № 1091 було нібито «запроваджене» «державний природний заказник федерального значення» «Мале філофорне поле» нібито «в межах» відповідного «ботанічного заказника». Нагадаємо що цей суто морський заказник було насправді сформоване указом Президента України 2012 року № 527 у координатах, які охоплюють води Каркінітської затоки як наближені до АР Крим, так і впритул до берегу Херсонської області. Тому й не дивно, що у травні 2021 року на патрулювання та висвітлення надводної обстановки до Каркінітської затоки був направлений патрульний катер P191 «Старобільськ» ВМС України.

Водночас важливо постійно моніторити фактичний стан морських екосистем, що занепадають від піратського видобування окупантами піску в Каркінітській затоці. Тому експертами «АРК» були досліджені супутникові знімки цієї затоки, зроблені у травні-червні 2021 року місією Європейського космічного агентства «Sentinel», що реалізується у рамках програми «Коперник». Системне спостереження доводить, що у Каркінітській затоці продовжується розмивання Бакальської коси, яке почалося саме через видобування окупантами морського піску, а північна частина цієї коси, що узагалі стала з 2017 року островом, поступово зменшується.

Водночас розмитий з Бакальської коси пісок частково осідає на дно «Малого філофорного поля» на північ від коси, чим подовжує знищення його унікальної екосистеми, розпочате варварським видобуванням піску. Примітно, що вказане розмивання Бакальської коси та збільшені через видобування піску глибини східної частини Каркінітської затоки призвели до зміни в ній течій та відповідно до посилення намивання морем ґрунту до берегів півночі затоки, які адміністративно належать до Херсонської області. Зокрема на карті помітно банку, яка станом на червень 2021 р. намита практично до поверхні моря на акваторії колишнього «Малого філофорного поля», та яка фактично стає новим островом у продовження гряди піщаних Каланчацьких островів Херсонщини.

Отже саме через непродуману господарську діяльність окупантів площа берегової зони АР Крим у затоці й надалі зменшуватиметься, а площа берегової зони Херсонщини – наразі поки зростатиме. Додамо, що у 2019 році голова Херсонської обласної держадміністрації видав розпорядження про необхідність створення заказників місцевого значення у складі острова «Каланчак» та коси «Карадай», що починаються біля села Роздольне Каланчацького району, а також акваторії біля них, загальна площа заказників становить 3600 гектарів. 18 жовтня 2020 року рішенням № 1855 Херсонська обласна рада створила орнітологічний заказник «Острів Каланчак» площею 1730 гектарів. Водночас межі цих охоронюваних об’єктів поки не поширюються на новоутворені в Каркінітській затоці острови, що географічно є безспірним продовженням відповідних водно-болотних угідь материкової України.

У той же час варто додати що безконтрольне видобування окупантами морського піску та вищевказані зміни глибин, течій та рельєфу дна Каркінітської затоки призвело й до негативних наслідків для материкової України. Адже вказане намивання піску серед іншого зумовило деградацію суднового ходу до порту Скадовськ та портопункту Хорли, та тим самим утворило виклики для правомірної господарської діяльності в Херсонській області у сфері торговельного мореплавства, рибальства та рекреації.