«футбол» на окупованих територіях як дзеркало пропагандистського глухого кута агресора

24.08.2022
947

Російські окупанти з 2014 року не залишають спроб використовувати фактор «кримського футболу» як один із наративів щодо злочинного просування власного «кримського порядку денного» на міжнародному рівні.

При цьому до масштабної агресії 2022 року «кримські футбольні команди» не брали участі в російських чемпіонатах, інакше російські команди були б автоматично виключені зі світових та європейських першостей, повідомляє сайт ГО АРК

З лютого 2022 року російська пропаганда почала активніше порушувати питання злочинної «інтеграції кримського футболу», оскільки для російських клубів стали все одно «зачинятися двері» міжнародних змагань. Водночас агресор підняв ідею окремого «чемпіонату» для фейкових «республік», куди за відповідним злочинним планом мали увійти «команди» з Сухумі, Цхінвала, Тирасполя, а також з окупованих Криму, Донецьку та Луганську.

Наразі очевидно, що окупанти вирішили зіграти з «кримським футболом» в «обидві карти». Пропаганда агресора заявляє, що російська Футбольна національна ліга прийняла рішення про створення «робочої групи», яка злочинно «проаналізує готовність професійних клубів Криму до інтеграції в лігу».

При цьому окремі підконтрольні окупантам «блогери» стали критикувати цю ідею, заявляючи, що кримські клуби «фінансово неготові» до футбольних першостей росії та що їм не вистачає «титульних спонсорів, які не цураються санкцій».

Така «об`єктивність» пояснюється тим, що інше угрупування спецслужб агресора відповідає не за злочинну «інтеграцію кримського футболу до російського», а за проведення на базі окупованого півострова зазначеного фейкового «об`єднаного чемпіонату з футболу» з «командами Абхазії, Південної Осетії, Донецька , Херсона та Мелітополя».

Для організації злочинного «чемпіонату» окупанти анонсували проведення в Євпаторії «футбольного форуму» «Співдружність», на якому планують «обговорити відповідну концепцію».

Дані «нестиковки» у «футбольній політиці» окупантів пояснюються як боротьбою угруповань російських спецслужб за відповідні бюджети, так і загальним «нерозумінням політичної перспективи» територій, окупованих росією за умов краху «російського бліцкригу» в Україні.