Евакуація з окупованої Херсонщини – погрози Верещук та повна бездіяльність влади

25.07.2022
4882

Херсонщина окупована Росією вже 145 день. За 4 місяці війни самопроголошена влада не надала жодного зеленого коридору. Проте це не зупинило більш ніж 50% мешканців покинути рідні херсонці простори. Через чисельні ворожі блокпости, безпідставні перевірки й заміновані дороги мешканці тимчасово окупованих територій евакуюються від триколірних агресорів.

зруйновані мости на Херсонщині

Подробиці в матеріалі журналістки видання Букви Софії Калан

На початку березня шлях з Херсону до вільної України займав близько 10 годин, а вже сьогодні сягає близько 5 діб. Новонароджені, вагітні, діти, літні, люди з інвалідністю, жінки, чоловіки, домашні улюбленці під пекучим сонцем стоять у колонах. Там і сплять: у машинах, наметах, полях, “дякуючи” росіянам за екстремальний кемпінг. Військові РФ навмисно створюють мирним надлюдські умови виживання. Окупанти влаштовують штучно створені затори та випускають лише 80-100 машин на добу з 400 у колоні, лише з 17 до 20 вечора.

Віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук закликала херсонців евакуюватись. У телеефірі Єдиного Марафону вона зазначила:

“Як би важко не було на території, яка підконтрольна українському урядові, проблеми є і ми з ними боремось, їх вирішуємо… Все одно, в будь-якому випадку, перебування на території Херсонської чи Запорізької області в рази гірше і небезпечніше. Тому, (треба) евакуюватись всіма доступними способами, не чекати, вивозити своїх рідних й дітей”.

Верещук також зазначила, що українська сторона ледь не щодня звертається до влади Росії, щоб відкрити коридор для цивільних.

Проте, гіркий досвід з “зеленими коридорами” Маріуполя, колонами у Миколаївському та Запорізькому напрямками нагадують нам, що домовленість з Росією рівнобіжно нічого не значать. Згода від росіян на вільний виїзд для цивільних не виключає ризики розстрілу колон.

У коментарях пишуть обурені херсонці — українська влада ніяк не сприяє евакуації своїх людей. Найсуттєвіша проблема тих, хто все ще залишається на тимчасово-окупованих територіях — відсутність фінансів. Нагадуємо, приватні перевізники беруть за одну людину від Херсону до Запоріжжя 5000.


Евакуація херсонцям сьогодні й справді необхідна, навіть якщо шлях до вільної України тернистий і ризикований. “Прильоти” частішають й деокупація області вже близько.

#Букви поспілкувались зі Стефаном Воронцовим — учасником команди “Українська волонтерська служба”, волонтером з Нової Каховки, що власними зусиллями у перші дні війни створив штаб гуманітарної допомоги. Нині, організовує безоплатну евакуацію для земляків з Херсонщини.

— За неофіційними даними з Херсонщини виїхало близько 50% населення. Багато хто залишився через фінансову неспроможність евакуації, ще частина через власне небажання. Тож яка, за Вашими підрахунками, кількість людей потребує евакуації?

— Інформація про 50% населення, що виїхали, була ще до 2 найгучніших прильотів. У перші 3 місяці виїхали ті, у кого були кошти, кому було куди, власне, їхати й переважно молодь. Люди виїжджали щодня, проте “бум” евакуації припав на кінець червня, після збиття ракети над виконком у Новій Каховці. А пізніше, після влучання по БК орків. Черги по різних напрямках величезні. Наразі неможливо точно сказати, яка кількість людей потребує евакуації. У Telegram-каналах про безкоштовний виїзд людей налічується 14 000. Багато хто інформацією не володіє й не знає про це.

— Розкажіть про те, як евакуація буде відбуватись?

— Все починається зі списків. Ми вносимо дані людей, що потребують евакуації: жінки, діти, пенсіонери, люди з інвалідністю, тобто всі окрім чоловіків призовного віку. Ми шукаємо транспорт. Автобуси або приватні машини мають приїжджати у міста Херсонщини з Запоріжжя з гуманітарною допомогою, а назад забиратимуть людей до підконтрольної України. Треба враховувати, що дорога займатиме близько 5 діб в одну сторону. Це досить непросте випробування, як для водіїв та волонтерів, так і для людей.

— Що вже є зараз для майбутньої евакуації?

— Є багатотисячні черги на вивіз людей. Є на нашій банці 350 000 гривень, які ми назбирали спільними зусиллями з людьми. Є водії, проте немає транспорту. Ми націлені придбати бус, який буде стабільно перевозити людей. Є контакт з людьми, які готові надати нам 3 свої автобуси, легкові автівки. За нашими підрахунками, одна поїздка з 20-ма людьми буде обходитись 20 000 грн. З них 10 000 оплата водію, а 5 000 – оплата палива. Ще хочемо врахувати, щоб людям 5 діб у дорозі було ще їсти й пити. Це ще додаткові 5 тисяч.

— Чи допомагає якось влада евакуацією людей? Фінансово або надає транспорт?

— Ніяк. Ніякої взаємодії. Ми співпрацюємо з різними організаціями, медіа, різними людьми, проте від влади відповіді не отримуємо. Я намагаюсь змінити цю ситуацію постійно. 20 липня в прямому ефірі ТСН я нарешті напрямку звернувся до Верещук. Журналісти обіцяли, що зв’яжуть з неї. Я, власне, не відступлю, поки не вийду на зв’язок з Іриною. Вона з Офісу Президента особисто закликає людей евакуюватись, але ніяк не допомагає. Вони запевняють, що “область не кинули”, проте факти кажуть інакше.

— Які є ризики для людей з боку військових РФ? Чи дозволятимуть вони виїжджати евакуаційними автобусами?

— Військові РФ можуть, звісно, когось особисто не пропустити. Це рідкість. Були випадки розстрілів впритул, які траплялись або за “довгий язик” або коли люди не реагували на їх вказівки. Зазвичай колону не обстрілюють. Пропускають вони, на мою думку, спокійно через те, що виїжджають саме ті, хто не хочуть бути в оточені “руського міру”, а значить не будуть завадами політиці.

— Як кожен з нас може врятувати херсонців від російського терору та жахів деокупації?

— Допомогти можна херсонцям інформаційно — репостити запити людей про пошук транспорту, щоб знайти тих, хто готов надати нам авто в оренду разову або постійну. Розповсюдження допоможе достукатись до влади, й ми отримаємо автобуси чи буси, які у ближньому Миколаєві чи Запоріжжі. І, звісно, допомогти можна і фінансово. Так ми зможемо оплачувати паливо й роботу водіїв. Спільними зусиллям до великих перемін, до допомоги й перемоги!