Вкрадена росіянами колекція Херсонського художнього музею налічувала понад 13 тисяч творів і предметів. У колекції картини та ікони XVIII-XX століть, перлина колекції – це іконопис. До початку повномасштабного вторгнення, українські музеї закликали Міністерство культури розробити план евакуації колекцій, проте зреагували у відомстві лише 24 лютого.

Про це розповіла директорка Херсонського музею Аліна Доценко в інтерв’ю “УП”, повідомляє видання Букви

Під час тимчасової окупації Херсона, росіяни вивезли вантажівками колекцію Херсонського художнього музею – іконописи, роботи Айвазовського, Врубеля та інші цінності.

Доценко зауважила, що не один раз надсилали наративи – зробити план, продумати географію. Окрім цього, під час ремонту музею, про вивезення спілкувалась з обласною адміністрацією, не з міністерством.

Вона наголосила, що від журналістів дізналась, що восени музеї Києва “буквально вимагали план евакуації”, пакувальний матеріал у Міністерства, проте їм сказали “не панікувати”.

“О 3 ночі 24 лютого я почула, як бомблять, бо мешкаю біля Антонівського мосту. Міністр подзвонив відеозв’язком о 15 годині дня – їхав в машині. Каже: “Треба вивозити музей”. А в нас бомблять Херсон, Антонівській міст, літаки літають, з тероборони вже люди гинуть. З наших захисників загинули майже всі. Перепитала, на чому вивозити. Де брати кошти, вантажників, охорону, спеціальний транспорт. Везти потрібно через Миколаїв – а його бомбили ще страшніше. Мені ніхто нічого не відповів – на цьому розмова завершилась”, – розповіла вона.

До початку повномасштабного вторгнення працівники могли б вивезти музейну колекцію в спеціально обладнане приміщення в Херсоні. За словами Доценко, для цього потребували б близько 50 машин з підв’язками та ущільнювачами. Всередині роботи мали б перекласти матеріалом, хоча б 30 вантажників.

 

російські загарбники грабують Херсонський художній музей

Окрім цього, тендітні роботи – графіка, акварель мають бути обов’язково оформлені в скло, в тонкі рами – мають бути у великих ящиках.

“У нас багато робіт на підрамниках, у дорогих рамах – вони мають упаковуватись у пінопласти, в м’які матеріали, у великі целофани. Під час бомбардувань про таке транспортування не могло йтися”, – пояснила директорка музею.

Вона розповіла, що до пограбування музею причетні місцеві колаборанти.

“Росіяни, як заходили в місто – побачили з бронемашин наші будівельні мішки. 3-го березня ввалились 16 озброєних чоловіків, викинули з музею поліціянта, стріляли по дверях. Коли зайшли – подивились, що в будівлі ремонт, не зможуть блокпост зробити – і залишили музей. Я всюди всім говорила, що колекція вивезена, лишилось – таке-сяке. Тоді відв’язались. Якби не здали свої ж колаборанти – можливо, змогли б пересидіти”, – зазначила Доценко.

Розмірковуючи про подальшу долю колекції, директорка зауважила, щоби повернути цінності має діяти парламентська команда, офіс президента. Хтось має створити ініціативну групу, адже наразі в законодавстві України немає порядку повернення картин. Зараз вона комунікує з тими, хто розбирається в значимості вкраденого, все передає Департаменту культури.

вкрадені російськими загарбниками  картини

Водночас нині усім керує військова обласна адміністрація – директорка готова до них поїхати.

“Знайомий юрист, якому я довіряю – надіється на міжнародні суди, на міжнародний трибунал, де це питання буде підійматися. А я на кількох ефірах емоційно сказала, що подальше розграбовування зупинить лише розбитий Керченський міст. Щоби не було куди їм відступати. Бо раптом що – Сімферополь свої почнуть вигрібати і наші заодно”, – резюмувала Доценко.

Росіяни завдали збитків довкіллю Україні на понад 1,35 трлн гривень. Внаслідок дій окупантів вже постраждала третина лісового фонду.

Віце-прем’єр-міністр, міністр культури та національної спадщини Пьотр Глінський заявив, що Польща вже подала РФ сім заяв про реституцію творів мистецтв
а, вивезених до СРСР червоною армією під час Другої світової війни.

Які нині перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: скільки може тривати ця війна, і як нам у ній перемогти.

Екоактивісти облили чорною маслянистою рідиною картину Густава Клімта “Смерть і життя” в Музеї Леопольда у Відні. Це зробили активісти організації “Останнє покоління” (Letzte Generation).