Чому російська пропаганда раптово згадала про Кінбурнський півострів (косу)?
Російська пропаганда сьогодні раптово згадала про Кінбурнський півострів (косу) та почала на рівні своїх «центральних інформаційних агентств» заявляти про встановлення над ним контролю російськими загарбниками.
Також у форматі херсонських «говорючих голів» окупантів та їх «кореспондентів» агресор почав «сипати обіцянками» про нібито перспективи «захоплення острову Первомайський», розташованого між косою та Очаковом та про «десант» у сам Очаків, про це у фейсбуці пише доктор юридичних наук, експостійний представник президента України в АР Крим Борис Бабін
У цьому «шоу погроз» основна проблема в тому, що періодична присутність військ загарбника на косі вже два місяці не є якоюсь таємницею.
У відкритих джерелах вже повідомлялося й про злочини загарбників проти мирного населення, включно із розстрілами, й про втрати окупантів на півострові, включно із полоненими.
Нинішню «кінбурнську активність» ворога можна пояснити декількома факторами.
Перший очевидний – спроби всіляких маніпуляцій та дезінформацій, націлені на українських військових, та не мені це коментувати.
Другий може пояснюватися тим, що у Херсоні тамтешні фейкові «керманичі» пояснювали свою нікчемність «московському ревізору» Кириєнку зокрема тим що «Україна блокує вихід у море».
Ну й для пропагандистського виміру окупантам важливо, щоб крадене херсонське зерно прямувало до колег у південних країнах не через Крим, а напряму.
Тому у Кремлі могли «топнути ніжкою», та почати «бурхливу інформаційну активність».
Третій фактор може бути в тому, що пан Кірієнко цього разу успішно повернувся до росії з окупованого Херсону живим. Але, кажуть, два російські генерали, включно з одним спецслужбівським, якій зокрема мав відповідати за фейковий вересневий «референдум», сьогодні вночі такого щастя буди назавжди позбавлені.
Тому агресор у своїх традиціях переводить «недуг у перевагу» та починає, поки у мережі не почали глузувати із смаженого генеральського окороку, бурхливо розповідати про всілякі «біди» українського війська.