УКРАЇНА —Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ВС) виніс знакове рішення, яке фактично прирівнює публічні дописи в соціальних мережах до публікацій у засобах масової інформації (ЗМІ) в контексті кримінальної відповідальності.

Про це повідомляє видання Судово-юридична газета, інформує НОВАМЕДІА.

Це рішення суттєво вплине на судову практику у справах про пропаганду тоталітарних режимів та виправдовування агресії.

Суть справи: від 5 років тюрми до “м’якого” вироку

Історія стосується мешканця Харкова, який протягом 2017–2022 років активно поширював у Facebook та забороненій мережі «Вконтакте» (використовуючи VPN) зображення радянської символіки: серп і молот, портрети Сталіна та прапори СРСР. Окрім цього, чоловік репостив антиукраїнські наративи.

Суд першої інстанції: засудив харків’янина до 5 років позбавлення волі, визнавши, що використання соцмереж є розповсюдженням через ЗМІ.

Апеляційний суд: пом’якшив покарання до 2,5 років, заявивши, що соцмережі — це не ЗМІ, оскільки їхні власники не є журналістами.

Позиція Верховного Суду: масовість понад усе

Верховний Суд не погодився з висновками апеляції та скасував “м’який” вирок.

Ключові аргументи ВС:

• Ознака масовості: Якщо сторінка користувача відкрита для необмеженого кола осіб, будь-який допис на ній стає масовим поширенням інформації.
• Кримінально-правовий вимір: Хоча за законом “Про медіа” соцмережі мають інший статус, для Кримінального кодексу визначальним є те, що інформація стає доступною величезній аудиторії.
• Технології обходу: Використання VPN для доступу до заблокованих ресурсів підкреслює умисел і цілеспрямованість дій зловмисника.

“Соціальні мережі та відеоплатформи є інструментами комунікації, які дозволяють охопити невизначене коло осіб. Саме масовість є визначальною для кваліфікації злочину”, — йдеться у висновку суду.

Що далі?

Справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду. Наразі засудженого взято під варту на 60 діб. Це рішення Верховного Суду створює чіткий прецедент: за пропаганду в інтернеті тепер загрожує максимальна відповідальність, передбачена законом, як за використання повноцінних медіа-ресурсів.