Сьогодні згадуємо Андрія Яковліва — людину, яка пройшла шлях від вчителя в Черкасах до посла УНР в Європі та ректора університету в Празі. Його життя — це приклад відданості українській ідеї та праву, навіть в умовах еміграції.

Андрій Яковлів. Фото: uain.press

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА.

З Чигирина до європейських університетів

Андрій Яковлів народився у 1872 році в Чигирині у родині священника. Початкова освіта та відзнака у Київській духовній семінарії пророкували йому кар’єру священнослужителя або педагога. Проте, після чотирьох років вчителювання, він обрав інший шлях.

Прагнення знань привело його на юридичний факультет Дерптського університету. Саме там, під впливом професора Михайла Дьяконова, Яковлів захопився історією права, що згодом стане справою його життя. Кар’єру правника він будував у Києві, працюючи в казенній палаті та міській управі, паралельно викладаючи та беручи активну участь у діяльності «Просвіти».

На вістрі державотворення

Буремні події 1917 року вивели Яковліва на політичну арену:

• Він став одним із засновників Українського правничого товариства.
• Був обраний членом Української Центральної Ради.
• Викладав в Українському народному університеті.

Однак найбільший слід він залишив як дипломат. Яковлів працював послом УНР в Австро-Угорщині, очолював департамент чужоземних зносин за часів Гетьманату Скоропадського, а за часів Директорії керував дипломатичною місією в Голландії та Бельгії. Його головною метою було визнання України на міжнародній арені та включення її до Ліги Націй.

Голос України в еміграції

З 1923 року, опинившись в еміграції, Андрій Яковлів зосередився на науці. У Празі він став доцентом, а згодом і двічі ректором Українського вільного університету (УВУ). Він продовжував захищати інтереси України як голова Українського товариства Ліги Націй у Женеві.

Навіть під час Другої світової війни він намагався зберегти історичну спадщину, врятувавши унікальні документи Магдебурзького права. Останні роки життя видатний правник провів у США, де очолював правничу секцію Української вільної Академії наук.

Андрій Яковлів пішов з життя 14 травня 1955 року у Нью-Йорку, залишивши по собі величезний науковий спадок та пам’ять про боротьбу за українську державність.