Андрій Гордєєв: Курортний напрямок – наша точка росту
Голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв про проблеми та перспективи Херсонщини. Відверто і чесно. Не шукаючи винних, а щоденною працею.
Нагадаємо, що 4 квітня в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Чому інвестор полюбив Херсонщину?». Організатором виступила Херсонська обласна державна адміністрація.
У прес-конференції взяли участь: Андрій Гордєєв – голова Херсонської облдержадміністрації; Олександр Співаковський – народний депутат України; Сергій Хлань – народний депутат України; Юрій Гусєв – президент Міжнародної громадської організації «Земляцтво Херсонщини».
Нещодавно я робив публічний звіт про свою роботу та роботу моєї команди за рік. Говорив громаді про досягнення та проблеми, звітував про зроблене.
«Минулого року ми звітували так само про зроблене, але у 2016 році у нас були проблеми з безпекою. Коли іноземцям були прямі заборони відвідувати нашу область, приїзд іноземця на Херсонщину страхові компанії не оплачували страховки, було важко після цього формувати інвестиційний клімат», ─ саме з цього почав свій виступ на прес-конференції «Чому інвестор полюбив Херсонщину?» в Укрінформі голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв.
Які досягнення? Щоб було зрозуміло, що робимо та куди рухаємося
За 2 роки нашої роботи ми питання безпеки підняли на вищий рівень, забезпечили і систему територіальної оборони, і додаткові військові частини, є співпраця з правоохоронними органами різних спрямувань. А роботу, яка проведена, можна оцінити за прямими притоками капітальних інвестицій в регіон.
Можна конкретні цифри?
Темп 2017 року по притоку капітальних інвестицій зайняв 1 місце по Україні і складає 6 850 млн грн. – це потужна цифра для нашого регіону. На фоні 2016 року складає 55% росту. Ми розуміли, що спочатку треба забезпечити безпеку, і тільки тоді підуть інвестиції.
Рівень безробіття скоротився вдвічі, створено 566 нових робочих місць завдяки реалізації інвестиційних проектів, легалізовано 7000 робочих місць. В той же час ми маємо дефіцит кадрів. Не вистачає кваліфікованих кадрів в сільській місцевості: вчителів, сімейних лікарів тощо. Але ми знайшли вихід. Завдяки програмі «Розвиток людського капіталу Херсонщини» абітурієнти із сільської місцевості можуть здобути вищу освіту за рахунок обласного та місцевих бюджетів. Однак за умови, якщо по завершенню навчання працевлаштуються за місцем проживання. Також учасниками програми «Людський капітал» можуть стати соціально незахищені верстви населення і демобілізовані військовослужбовці, що проходили службу в зоні проведення АТО.
Головна мета обласної програми «Людський капітал» – зменшення міграції молоді до інших областей України та вирішення проблеми дефіциту кадрів на селі. Завдяки її реалізації до херсонських вишів на 2017-2018 навчальний рік за бюджетним замовленням вступило 308 абітурієнтів. Це діти, які залишились навчатись в нашому регіоні, здобувати вищу освіту саме з гастродефіцитних спеціальностей.
У херсонських університетах навчаються студенти з тимчасово окупованих територій?
Під час вступної кампанії на 2017-2018 навчальний рік на Херсонщині діяли 3 освітні центри «Крим – це Україна». Для вступу абітурієнтам не потрібен був сертифікат ЗНО, вони лише мали звернутися до Херсонського освітнього центру за консультацією та оформити необхідні документи. За результатами інформаційної кампанії зі вступу абітурієнтів з окупованих територій до херсонських вишів зараховано понад 70 студентів з Криму та Донбасу.
Інвестиційний форум «Таврійські горизонти». Чого нам чекати цього року?
Важливим стало продовження проведення міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти». В результаті ми маємо 148 МВт побудованої альтернативної енергетики, 1,3 ГВт будується зараз на території Херсонщини, уявіть: альтернативною енергетикою ми «будуємо» сьогодні 4 Каховських ГЕС – саме вітро- та сонячними станціями. Значить, той курс що ми взяли є цілком виправданий.
Наступний інвестиційний форум буде відбуватись в Києві 21 вересня 2018 року на Парковій, 6. Якщо минулого року нас відвідали 12 прямих дипломатичних представництв Європейського Союзу та Азії , то у цьому році ми очікуємо ще більшу присутність іноземних бізнесменів та представників інших держав. Ми анонсуємо 2 теми: сільськогосподарська переробка та туризм.
Херсонщина вирощує близько 2 млн тон сільгосппродукції, але нам не вистачає переробної галузі, яка б переробляла, фасувала, формувала нові логістичні шляхи та наповнювала наші бюджети. На цьому форумі ми готуємо і будемо презентувати різні інформаційні майданчики.
Розвиток туризму області
Друга тема – туризм: наше Азовське і Чорне море, наш Сиваш – ми маємо потужності для інвестицій, щоб той попит як внутрішній так зовнішній був задоволений. Це гарний та перспективний бізнес. Ми закликаємо потенційних інвесторів звернути увагу на цю галузь, щоб у вересні на Таврійських горизонтах ми уклали відповідні угоди про реалізацію таких інвестиційних проектів.
Перспективи Херсонського аеропорту
Стратегічним залишається розвиток інфраструктури, ми зустріли 100000 пасажира в аеропорту. Нагадаю, що цьому передувала кропітка робота, 120 млн грн інвестицій держави і обласного бюджету в херсонський аеропорт і сьогодні ми маємо 2 рейси на Київ в день, рейси на Стамбул інші чартерні напрямки. Ведемо перемовини з компанією РЕЙНЄЙР про запуск авіа- сполучення з європейським містом через систему ЛОУКОСТ. Проводимо цю роботу за підтримки міністра В.Омеляна. Відповідно рівень цікавості до бізнесу буде значно вище , але і вартість входу на цю нішу буде теж вища.
Будівництво мостопереходу у Херсоні
Стратегічним питанням лишається будівництво мостопереходу в Херсоні, Цей мостоперехід з’єднує найбільший «спальний» мікрорайон міста Таврійський, мікрорайон Північний та ХБК. Плануємо завершити його будівництво за державні і місцеві кошти – це інвестиція державного і міського бюджетів на рівні 360 млн грн, має стратегічне значення для міста та всіх громадян, це питання є іміджевим, таким що розвиває внутрішню економіку в будівельній галузі.
Хочу додати, що ми кожного інвестора супроводжуємо від початку і до завершення проекту, створюємо умови, за яких інвестор буде відчуває себе комфортно, щоб ніякі бюрократичні перепони їм не заважали будувати свій бізнес саме на Херсонщині, ми прагнемо створювати гарний інвестиційний клімат в регіоні. Яскравим свідченням того є те, що нам вдається ─ Херсонщина взяла курс на розвиток економіки.
Курортний сервіс. Інвестиції у туристичну галузь
Ми розуміємо, що потребуємо інвестицій в сервіс відпочинку. Всі заклади, які пропонують VIP – сервіс мають шалений попит, у багатьох номери вже продані. Маємо колосальний попит на VIP – сервіс, вже популяризуємо нашу область, запрошуємо журналістів, будуємо дороги до курортів тощо.
Початок туристичного сезону на Херсонщині. Чого очікувати?
Курортний напрямок – наша точка росту, ми робимо урочисте відкриття нового туристичного сезону на базі автентичної Кам’янської Січі. Першого травня починаємо свій туристичний сезон, демонструючи що ми – край, який має своє коріння. Заплановані змагання по Всеукраїнському кросфіту, виступи українських рок-гуртів, виступи козацького спрямування, презентація туристичних маршрутів, та продуктів нашої області. Наша задача охопити 100000 туристів, закликаємо інвесторів вкладати кошти в сервіс та розвивати туризм.
Судноплавство по Дніпру. Проблеми і перспективи?
Ми хотіли б відновити судноплавство по річці Дніпро. Уклали договір з Білоруською стороною, з керівником Гомельської області, про днопоглибленні роботи, тощо. Наша область може відправляти по Дніпру до Білорусі 4 млн тон продукції.
А що нам може завадити у реалізації цього проекту?
Фактично ніщо. Херсонщина – край корабелів, суднобудівників, капітанів, у нас все є для реалізації цього проекту.
Можна ще навести конкретні приклади того, що економіка області розвивається?
На ДП «Завод Паллада» побудовано 2 доки, продукція експортується. На Херсонському комбайновому заводі вже зібрано 8 комбайнів спільно з фінською компанією – це конкретні результати. Наголошую, дуже непросто і складно запустити підприємство, яке вже багато часу не працювало.
Дороги. Які напрямки будуть відремонтовані цього року?
При складній кліматичній ситуації, яка була навесні цього року, стан доріг області потребує негайного ремонту. Херсонщина має стратегічну дорогу державного значення М-14, дорогу Берислав – Мар’янське, на якій просто необхідно відновити дорожнє покриття. Але, якщо проаналізувати суми фінансування інфраструктури інших областей України, то розуміємо, що на Херсонщину з державного бюджету поступає недостатньо коштів, а дороги державного значення потребують ремонту.
Зрозуміло, що необхідно збільшити рівень фінансування Херсонської області з державного бюджету і вирівняти ці показники. Для ремонту доріг місцевого значення треба шукати додаткові джерела фінансування і вони є. Бізнес, керівництво РДА та ОТГ повинно розуміти, що інвестори самі прийдуть до них, але, якщо буде розвинена дорожня інфраструктура.