Маю право сказати
Я носив вишиванку, ще тоді, коли це не було модно і перехожі тикали на мене пальцями, я ходив у храм до греко-католиків тоді, коли більшість сучасних патріотів стояла в черзі за благословенням до московського попа.
Я боровся за незалежність України з 1989 року. Я не вчив українську мову (шкільні роки пройшли на Камчатці), але самостійно навчився і говорити і писати. Можливо не так як моя дружина, але вважаю, що не гірше інших. Учасник двох революцій…
Все що стосується України для мене на першому місці, українська мова, культури, звичаї тощо. Я дітей здав до української школи, за три зупинки від дому, хоча за десять метрів від будинку де ми живемо – російська школа. Але то таке…Я можу розуміти і маю право сказати.
Мої вимоги до влади:
За що я: За відставку Охендовського та оновлення ЦВК, за відставку Авакова, за реформу децентралізації та якнайшвидшу територіально-адміністративну реформу. Медичну, освітню та пенсійну реформи, реформу правоохоронної системи, судової.
Чого я не розумію та не пробачу діючій владі: Перше: це те що представники Опоблоку вільготно себе почувають (що у столиці що в регіонах): Друге: за малодушіє стосовно позиції по Криму. Не КПВВ на межі з окупованим Кримом, мінні поля, Хай бажаючі до Криму через Брянськ їздять; Трете: Вільне сполучення с РФ(потяги Львів-Москва та автобусу Херсон – Петербург тощо); Четверте: Візовий режим з РФВсе інше переживемо! Мудрішаємо…
Під час Євромайдану ми з дружиною були на ньому з перших днів, на те що відбувається сьогодні під парламентом навіть не збираємося.