Одним з питаннь було розглянуто стан підготовки Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.

Про це інформує Перший заступник Голови Комітету з питань науки й освіти Верховної Ради України Олександр Співаковський на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook:

“Під час обговорення я висловив свою позицію з цього питання, зміст якої полягав у наступному.

Міністерство освіти і науки 4 вересня розмістило для громадського обговорення проект Умов прийому до закладів вищої освіти у 2019 році. Цей документ – це своєрідна конституція вступної кампанії. Керуючись нею, кожен університет складає свої Правила вступу. Вагу цього документа не варто применшувати: від нього значною мірою залежить подальший поступ університетів.

У представленому проекті можна виділити 10 основних змін та новацій, направлених на підвищення якості вищої освіти та покращення процедури вступу. Однак окремі нововведення викликали резонанс та неоднозначне сприйняття у науково-педагогічної громадськості. Тому це питання стало предметом розгляду на нинішньому засіданні Комітету.

Умови прийому у нинішньому варіанті варто розглядати і оцінювати з точки зору доступу до вищої освіти, її розвитку та подолання низки негативних тенденцій, які тісно пов’язані зі вступною кампанією. Зокрема, йдеться про відсутність ґрунтовної методики визначення потреби у фахівцях з вищою освітою, дисбаланс регіонального розподілу державного замовлення, проблему доступності сільської молоді до вищої освіти, низький рівень підготовки вступників на окремі педагогічні, природничі та інженерні спеціальності, поглиблення внутрішньої (міжрегіональної) міграції абітурієнтів та освітньої міграції за кордон, проблему формування показників регіонального замовлення.

Зміни в Умовах прийому, що стосуються скорочення термінів вступної кампанії, використання сертифікатів ЗНО 2018, 2019 років та сертифікатів 2017 року (за винятком іноземних мов) спрямовані на покращення процедури вступу і не викликають жодних заперечень.

Особливої уваги заслуговує, без сумніву, прогресивне нововведення щодо запровадження механізму першочергового зарахування вступників у медичні та педагогічні заклади вищої освіти, які виявлять бажання працювати у сільській місцевості. Зокрема, йдеться про вступників на спеціальності галузей знань «Освіта/Педагогіка» і «Охорона здоров’я», які укладуть угоду про відпрацювання не менш як 3 роки в селі або селищі міського типу. Це нововведення є першим серйозним кроком для вирішення питання підвищення доступу сільської молоді до вищої освіти, а в перспективі дозволить покращити рівень кадрового забезпечення в освітній та медичній сферах у сільській місцевості.

Важливою зміною буде поширення пільг для учасників бойових дій не тільки на учасників АТО/ООС, а й на всіх вступників цієї категорії.

Водночас окремі нововведення, передбачені проектом Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році, зокрема розширення практики встановлення мінімальної кількості балів -150- з першого та другого конкурсних предметів для вступу на спеціальності галузей знань «Право», «Публічне управління та адміністрування» та «Міжнародні відносини», збільшення переліку спеціальностей при вступі в магістратуру, на які передбачено вступний іспит з іноземної мови з використанням технологій ЗНО, проведення творчих конкурсів до початку основної сесії ЗНО – з 16 березня до 15 травня та інші, викликали дискусію та неоднозначне сприйняття науково-педагогічною та культурно-мистецькою громадськістю.

Комітет з питань науки і освіти також надіслав Міністерству освіти і науки України для врахування пропозиції до Умов прийому у 2019 році. Окремі з них враховані, зокрема щодо збільшення розміру сільського коефіцієнта для вступників на аграрні спеціальності, передбачення фіксованих квот державного замовлення до медичних і педагогічних закладів вищої освіти для осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, автоматизації встановлення сільського коефіцієнта для вступників із сільської місцевості.

На окремих з проблем Умов прийому на 2019 рік та пропозицій Комітету я зупинився більш детально.

Щодо фіксованого обсягу державного замовлення для спеціальностей, які є стратегічними для розвитку економіки та національної безпеки.

Ця пропозиція повторюється у кожному другому листі до Комітету, надісланих в процесі обговорення Умов прийому. МОН звертає увагу на ст.

72 Закону України щодо права осіб на здобуття вищої освіти за кошти Державного бюджету України тільки на конкурсних засадах.

На жаль, в умовах широкого конкурсу часто кращі студенти обирають кон’юнктурні та популярні спеціальності, які не затребувані економікою країни. Як будемо враховувати іншу сторону медалі – потреби економіки держави? Звертаю увагу, що відповідно до ст.3 Закону України «Про вищу освіту» державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах, в тому числі сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу, державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності. Ми маємо перелік спеціальностей, яким надається особлива підтримка держави. Цього недостатньо. Можливо, доцільно зробити для них закриті конкурсні пропозиції.

Цьогорічна вступна кампанія ще раз підтверджує проблеми з підготовкою фахівців для високотехнологічних галузей. Прохідний бал на окремі затребувані економікою спеціальності є вкрай низьким, наприклад:

015.08 Енергетика-117, 149 балів,
132 Матеріалознавство-107,889 балів,
133 Галузеве машинобудування -107,46 балів,
131 Прикладна механіка -106,485 балів.

Нині існують суттєві ризики для держави, пов’язані з потенційною неспроможністю розвивати і підтримувати у майбутньому високотехнологічні галузі економіки та формувати людський капітал для розбудови держави на інноваційних засадах.

Щодо дисбалансу розподілу державного замовлення по регіонах.

За даними Міністерства освіти і науки України, понад 51% обсягу державного замовлення сконцентровано у закладах вищої освіти трьох регіонів: м.Києва (27,7% ), Харківської (12,5%) та Львівської областей (11,2%). Водночас цього року у 17 регіонах України показники суттєво погіршились порівняно з 2017 роком, зокрема зменшилась кількість рекомендованих на навчання за державним і регіональним замовленням на ступінь бакалавра у Рівненській області –на 29,3%, Полтавській – на 19,5%, Черкаській – 17,9%, Волинській- 16,2%, Миколаївській -15,2%, Закарпатській -14,7%, Запорізькій- 14,5%, Хмельницькій -13,6%, Житомирській-10,1%, Тернопільській -9,2%, Чернігівській -9% тощо.

При цьому різниця між питомою вагою населення регіонів (відсоток від населення країни в цілому) і відсотком місць державного замовлення в окремих областях сягає 2-3 рази. Тож про який пропорційний розподіл державного замовлення за широким конкурсом йдеться? На думку деяких ректорів, така ситуація в найближчому майбутньому може призвести до занепаду і знищення регіональної вищої освіти. На жаль, запроваджений регіональний коефіцієнт не дає змогу поправити ситуацію.

Комітет запропонував МОН разом зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією університетів України створити робочу групу з опрацювання проекту регіоналізації адресного розміщення державного замовлення на навчання для здобуття ступеня бакалавра, запропонованого Радою ректорів Одеського регіону, та підготувати узгоджені пропозиції до проекту Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році. Можливо, проект в цілому нам не підходить, але вірогідно знайти раціональне зерно.

Щодо впровадження 150-бального порогу на найбільш популярні спеціальності («Право», «Міжнародні відносини», «Публічне управління та адміністрування»).

Ця новація викликає чимало запитань. По-перше, чи прораховано наслідки впровадження цієї новації та ефект від неї? Твердження, що ця новація призведе до підвищення якості підготовки фахівців, є дуже сумнівним. Щоб вилікувати хворобу, треба спочатку виявити її причину.

Створити «бар’єр» у 150 балів набагато простіше, ніж розібратися у проблемі низького рівня шкільної освіти і вирішити її. Вважаю, що підвищення прохідного порогу має відбуватися паралельно з підвищенням якості загальної середньої освіти.

Варто зазначити, що цього року під час вступу на медичні спеціальності («Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія») уже діяв 150-бальний поріг з другого та третього конкурсних предметів. У результаті, за даними Міністерства охорони здоров’я України, на спеціальність «Медицина» вступило на 28% менше абітурієнтів, ніж 2017 року, на спеціальність «Стоматологія» — на 45% менше, на спеціальність «Педіатрія» — на 37% менше. Аналіз показує, що медичні заклади вищої освіти переважно недоотримали вступників на контрактну форму навчання та набрали більш вмотивованих та з вищим рівнем знань абітурієнтів.

Однак, у нашому випадку мова йде не про 20 медичних університетів (не в кожній області є медичний університет), а, наприклад, про 300!!! закладів вищої освіти України, в яких викладається право. Тому наслідки впровадження такої новації можуть бути дуже відчутними, якщо не катастрофічними.

За вибірковими оцінками окремих експертів Реанімаційного пакету реформ, навіть у багатьох класичних національних університетах частка тих, хто не подолав би цей поріг, серед вступників на денну форму навчання, перевищує 50%, а в деяких досягає 70%. В деяких інших закладах ця частка сягає майже 100%. Найменшою вона є в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» – близько 2% та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка –дещо перевищує 10%.

За даними експертів Аналітичного центру СEDOS, кількість зарахованих на спеціальності галузі знань «Право», які не подолали 150 балів з української мови та/або історії під час вступної кампанії 2018 року:

• Національний університет “Одеська юридична академія” -381осіб
• Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого -362 особи
• Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ -256 осіб
• Харківський національний університет внутрішніх справ – 179 осіб
• Національна академія внутрішніх справ -164 особи
• Національний університет “Львівська політехніка”-155 осіб,
• Університет державної фіскальної служби України -125 осіб
• Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” -116 осіб
• Львівський державний університет внутрішніх справ- 112 осіб
• Національний університет біоресурсів і природокористування України- 105 осіб.

Чи є якісь розрахунки: скільки викладачів залишиться без роботи і скільки абітурієнтів оберуть для вступу університет в іншій країні? Втрата абітурієнтів нашими закладами вищої освіти може призвести до закриття не тільки приватних університетів, а й частини державних. Думаю, що суть криється не в підвищенні рівня підготовки фахівців, а в черговій економії коштів. Пропозиція Комітету: відмовитись на даному етапі від цієї новації, яка до того ж суперечить чинному законодавству про освіту у частині доступу до вищої освіти.

Щодо підвищення рівня знань вступників з математики

У 2018 р. загострилася проблема низького рівня підготовки вступників, рекомендованих на навчання за державним замовленням з окремих педагогічних, природничих та інженерних спеціальностей. Варто зазначити, що цього року не подолали поріг «склав/не склав» 13,7% робіт учасників (від 8,3% з біології до понад 16% з фізики, математики та німецької мов).

Нещодавно на засіданні Колегії МОН прийнято рішення про запровадження, починаючи з 2021 року, обов’язкової державної підсумкової атестації з математики для осіб, які завершують навчання за повну загальну середню освіту (крім випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Всебічно підтримую таке рішення.

Однак, математику за рік не вивчиш. Без розуміння і знання основ не перейдеш до алгебраїчних функцій і рівнянь. Тому прошу розглянути можливість запровадження з 2019 року державної атестації з математики, алгебри та геометрії для учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти (це прообраз колишніх екзаменів, які пізніше були відмінені). Натепер у 5-7 класах закладів загальної середньої освіти оцінювання та моніторинг навчальних досягнень учнів з математики (алгебри та геометрії) здійснюється шляхом проведення тематичних, семестрових та річних підсумкових письмових контрольних робіт. Думаю, що таке рішення посилить увагу учнів до математики.

Щодо встановлення антимонопольного запобіжника у вигляді обмеження максимального обсягу державного замовлення.

У результаті впровадження широкого конкурсу виникла ситуація, коли значна частина державного замовлення з окремої спеціальності концентрується в окремому закладі вищої освіти. Наприклад, зі спеціальності 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії за результатами адресного розміщення державного замовлення було надано бюджетних місць: Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 66 місць (37% від загального обсягу), Львівський національний університет імені Івана Франка – 44 місця (24,7% від загального обсягу). Ще очевиднішою є ситуація з державним замовленням на спеціальності «Право», «Менеджмент», «Фінанси». Зокрема, в 2018 р. для 29 спеціальностей із суперобсягом 100 і більше осіб, за якими здійснювалося адресне розміщення державного замовлення, 25% загального обсягу та більше отримував один провідний заклад вищої освіти.

У тому числі в 19 випадках лідер отримував від 25 до 35% загального обсягу, у 8 випадках – від 35 до 50%, в 3 випадках – понад 50%. Практично у всіх випадках така концентрація досягалася через заниження вимог до вступників. У зв’язку з цим доцільним є обмеження максимального обсягу державного замовлення для закладу на рівні 25% від суперобсягу для спеціальностей, де загальний обсяг державного замовлення не перевищує 100 осіб. Така норма фактично буде антимонопольним запобіжником, який може сприяти розвитку конкуренції і підвищенню якості освіти з відповідних спеціальностей. Також її запровадження може сприяти більш збалансованому розподілу державного замовлення між регіонами.

Розумію, що розпорошення державного замовлення не призведе до підвищення якості вищої освіти. Однак, концентрація понад 30% державного замовлення в одному закладі вищої освіти є також навряд чи обґрунтованою.

Щодо збільшення переліку спеціальностей при вступі в магістратуру, на які передбачено вступний іспит з іноземної мови з використанням технологій ЗНО.

Неоднозначне сприйняття викликає також збільшення переліку спеціальностей при вступі в магістратуру, на які передбачено вступний іспит з іноземної мови з використанням технологій ЗНО, та їх вибірковість (зокрема, «Музеєзнавство, пам’яткознавство», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», а також усі спеціальності галузей знань «Богослов’я», «Соціальні та поведінкові науки», «Управління та адміністрування», «Інформаційні технології», «Публічне управління та адміністрування»).

У народі кажуть: як ти корабель назвеш, так він і попливе. Іспит з використанням технологій ЗНО є не щось інше, як ЗНО. Тому варто зауважити, що відповідно до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань.

Водночас прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту та бала за особливі успіхи.

На мою думку, Умови прийому, встановлені на законодавчому рівні, повинні сприяти вступу абітурієнтів до закладів вищої освіти України, а не створювати перепони для цього, тим самим призводячи до відтоку абітурієнтів за кордон.

Відповідно до листа Спілки ректорів вищих навчальних закладів України від 28.09.2018 р.№84-ср, заклади вищої освіти також звертають увагу на необхідності зменшення кількості заяв вступників при вступі на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра до п’яти; перегляду вагових коефіцієнтів складових конкурсного балу за спеціальностями і порядку врахування додаткових балів за успішне закінчення підготовчих курсів; врегулювання питання заміщення місць державного замовлення, що отримані за рахунок анулювання рекомендацій вступників, які не виконали умови за раніше наданими рекомендаціями, а також відновлення цільового прийому сільської молоді тощо.

Таким чином, попри низку позитивних змін, проект Умов прийому на 2019 рік містить і недоліки та поки що не дає змоги усунути низку негативних тенденцій, які склалися у системі вищої освіти протягом останніх десятиліть і потребують вирішення. Безумовно, документ потребує серйозного доопрацювання.

За результатами обговорення, члени Комітету прийняли одноголосне рішення щодо наступного:

1. Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Юрія Рашкевича щодо стану підготовки Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році взяти до відома.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
2.1. Встановити граничний строк затвердження обсягу державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів до 1 червня кожного року.
2.2. Прискорити розроблення пропозицій щодо реформування системи державного замовлення та забезпечення умов сталого розвитку закладів вищої освіти.
2.3. Передбачити фіксований обсяг державного замовлення для спеціальностей, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, в тому числі інженерно-технічних, педагогічних, аграрних.
2.4. Підготувати та внести до Верховної Ради України проект змін до Закону України “Про вищу освіту” стосовно запровадження профілізації вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями), з урахуванням профільності закладів вищої освіти (вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації), а також запровадження механізму індикативної собівартості (у обсягах мінімального розміру вартості навчання за кожною спеціальністю(спеціалізацією) відповідно до ліцензійних умов.
2.5. Передбачити фіксовані квоти державного замовлення до медичних і педагогічних закладів вищої освіти для осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу.
2.6. Доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких знаходяться заклади вищої освіти, розробити ґрунтовну методику визначення потреби держави у фахівцях з вищою освітою та обсягів державного замовлення на підготовку фахівців у закладах вищої освіти державної і комунальної форми власності з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та проблем регіонального розвитку.
2.7. Стимулювати збільшення регіонального замовлення на підготовку фахівців у державних та комунальних закладах вищої освіти.
3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:
3.1. Спільно зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією навчальних закладів України приватної форми власності, Радою Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти, Громадською Радою при Міністерстві освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких є заклади вищої освіти, доопрацювати проект Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.
3.2. З метою усунення дисбалансу регіонального розподілу державного замовлення опрацювати посилення впливу регіонального коефіцієнту, збільшити регіональний коефіцієнт для Рівненської та Черкаської областей.
3.3. Спільно зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією університетів України створити робочу групу з опрацювання проекту регіоналізації адресного розміщення державного замовлення на навчання для здобуття ступеня бакалавра, запропонованого Радою ректорів Одеського регіону, та підготувати узгоджені пропозиції до проекту Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.
3.4. Узгодити з Міністерством культури України терміни проведення творчих конкурсів під час вступної кампанії 2019 року.
3.5. Збільшити розмір сільського коефіцієнта для вступників на аграрні спеціальності відповідно до пропозицій Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України “Украгроосвіта”.
3.6. Відмовитись від розширення практики встановлення мінімального значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти за окремими спеціальностями.
3.7. Розглянути можливість запровадження, починаючи з 2019 року, обов’язкової державної підсумкової атестації з математики, алгебри та геометрії для учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти.
3.8. Вжити заходів щодо автоматизації встановлення сільського коефіцієнта для вступників із сільської місцевості на освітній ступінь бакалавра на основі повної загальної середньої освіти.
3.9. Встановити прозорі правила розподілу місць державного замовлення для підготовки фахівців на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
3.10. Запровадити додаткову сесію єдиного вступного іспиту до магістратури у жовтні 2019 року для вступників за кошти фізичних та юридичних осіб.
3.11. Перенести використання результатів Ліцензійного інтегрованого іспиту “КРОК М” на 2020 рік та додатково вивчити питання його використання.
3.12. Забезпечити перехід на подання вступниками на основі повної загальної середньої освіти на місця державного (регіонального) замовлення не більше п’яти заяв.
3.13. Врегулювати питання збереження за закладами вищої освіти бюджетних місць, що вивільняються при відрахуванні (переведенні на контракт) осіб, які відмовились відшкодовувати до державного або місцевого бюджету кошти, витрачені раніше на оплату послуг з підготовки фахівців на такому самому рівні освіти.
4. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством освіти і науки України:
4.1. Удосконалити систему розподілу місць державного замовлення для збалансування попиту на різні спеціальності.
4.2. Проаналізувати пропозицію експертів РПР (“Реанімаційного Пакету Реформ”) щодо встановлення антимонопольного запобіжника у вигляді обмеження максимального обсягу державного замовлення, що припадає на один заклад вищої освіти, на рівні 25% від загального обсягу державного замовлення зі спеціальності (крім спеціальностей із загальним обсягом менше 50 осіб та окремих природничих і інженерних спеціальностей, що вимагають концентрації державних ресурсів), з метою її використання при розподілі державного замовлення.
5. Надіслати це Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству фінансів України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, Раді Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти та Асоціації працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.”