18 травня у Херсоні за участі та сприяння представників Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», Світового банку та ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України», підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України відбувся круглий стіл на тему:

«ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В АГРАРНІЙ СФЕРІ. МОЖЛИВОСТІ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД І АГРОВИРОБНИКІВ».

В роботі круглого столу взяли участь представники органів державної влади, голови й депутати органів місцевого самоврядування, представники громадських організацій та сільськогосподарських виробників у Херсонській області.

Основним предметом обговорення стали практичні підходи до врегулювання питань управління земельними ресурсами в межах сільських громад, інструменти та приклади ефективного використання земельних ресурсів для розвитку сільських територій та агробізнесу.

У ході обговорення ситуації із управлінням земельними ресурсами на Херсонщині начальник Управління землеустрою та охорони земель Оксана Зінова поінформувала про розпочатий в лютому процес передачі землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Вже підготовлені документи для передачі землі 15 об’єднаним територіальним громадам області. Й в грудні цей процес буде завершено. 26 ОТГ Херсонської області буде передано 120 тис га землі, у тому числі близько 30 тис. несформованих земельних ділянок, по яким ще не має земельної документації.

Як зазначила Оксана Зінова, «є план-графік передачі землі, який розрахований до осені. Роботи виконуються згідно із графіком. Фізично необхідно провести інвентаризацію із виїздом на місця. Проблем під час підготовки передачі немає. Є робочі моменти фінансування з державного бюджету. Вже підготовлено документи для 15 об’єднаних територіальних громад, але поки що акти приймання-передачі землі ще не підписані».

З 1 лютого структури Держгеокадастру були позбавлені права одноосібно без згоди об’єднаних територіальних громад ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів.

«Вже сьогодні будь-яке рішення по виділенню землі, яке приймає Держгеокадстр, підтверджується рішенням сесії ради ОТГ. Тому земельного дерибану не має» – наголосила у своєму виступі Оксана Зінова.

Директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Паливода у своєму виступі акцентував увагу на головних проблемах у користуванні земельними ресурсами, зокрема на аграрному рейдерстві, яке залишається гострою проблемою для області. Обласний антирейдерський штаб, який об’єднав представників місцевої влади та правоохоронних органів, останніми тижнями активізував свою роботу.

Всі скарги постраждалих від рейдерства розглядаються в оперативному режимі. Надається вся можлива допомога.

Головний юридичний радник проекту USAID «Агросільрозвиток» Павло Кулинич розповів, що боротьба з аграрним рейдерством залишається гострою проблемою, не тільки для Херсонщини, а й для всієї України. Влада намагається протидіяти рейдерським захопленням. Але ефективність антирейдерської боротьби залишається на низькому рівні. З 748 агропідприємств, які в 2017 р. постраждали від рейдерства, лише 10% були захищені. Ніхто не «сів у тюрму». 11 реєстраторів прав звільнили.

«На сьогодні робоча група з підготовки антирейдерського законопроекту підготувала проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» (№ 8121). Він був зареєстрований у Верховній раді 14 березня 2018 р.» – поінформував радник проекту.

Для дрібних та середніх фермерів ризики відкриття ринку землі менші ніжу агрохолдингів
Фермери навпаки будуть у більш зручному становищі… Таку ж саму думку озвучив і керівник департаменту агропромислового комплексу Херсонської ОДА Олександр Паливода. На його думку саме дрібні фермери складуть конкуренцію великим агрохолдингам.
Але керівник Департаменту агропромислового комплексу Херсонської Ода зазначив, що найближчі 5 років мора торій з продажу землі знятий не буде.

Однією із головних тем на круглому столі стала доля земельної реформи. Їй присвятив свій виступ консультант із земельних питань Світового банку Денис Нізалов.

Наприкінці 1990х років земля колишніх колгоспів була поділена в Україні на невеличкі частки – паї, – та надана у приватну власність громадян – колишнім працівникам цих колгоспів. Цей процес був дещо подібний до безкоштовної приватизації квартир міськими мешканцями.

Але, передавши землю у власність громадянам, права розпоряджатися цією землею в громадян майже одразу ж і забрали. У 2001 році Верховною Радою було запроваджено мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Цей крок планувався як тимчасовий захід, який захистить українську землю від скупчення в руках вузького кола заможних людей.

“Тимчасовість” цього заходу триває вже майже 17 років. 7 грудня 2017 Верховна Рада вкотре продовжила мораторій, цього разу до 2019, «ЗА» проголосували 236 депутатів (Опоблок, БЮТ, Радикальна Партія Олега Ляшка, депутатська група “Відродження”, частина БПП та Народного Фронту).

На сьогодні під мораторієм в Україні перебуває 40 млн. га. Це 94% всіх сільськогосподарських земель, або 66% всієї території України. З них 27,7 млн га (майже 70%) належать громадянам. У державній і комунальній власності під мораторієм знаходиться 10,5 млн га і лише 25% цієї землі зареєстрована в Держгеокадастрі.

Через мораторій майже 7 мільйонів землевласників, тобто кожен 6-й українець, позбавлений конституційного права розпоряджатися своєю власною землею.

За час дії мораторію понад 1 млн пайовиків не дожили до можливості керувати своєю земельною власністю, а частина з них навіть не встигла передати свою землю у спадок, і більшість цієї землі знову перейшла, замість родин померлих, у власність держави. Власників земельних паїв старше 70 років – 1,6 млн.

Мораторій на землю можна порівняти з мораторієм на продаж нерухомості, якби такий комусь спало на думку запровадити: уявіть, якби завтра влада запровадила заборону на продаж квартир чи іншого рухомого чи нерухомого майна.

У світі залишилось лише 7 країн, громадяни яких не мають права розпоряджатися своєю землею: Україна, Північна Корея, Куба, Венесуела, Конго, Таджикистан, Білорусія.

Якими є наслідки мораторію для країни і для кожного з нас зокрема?

Неможливість повноцінно розпоряджатися землею через мораторій заважає розвитку агросектора, наданню кредитів для розвитку фермерства і довгостроковим інвестиціям у розвиток галузі.

Ключовий наслідок існування мораторію для власників паїв, 2/3 яких здають свою землю в оренду, – це неможливість отримувати справедливу орендну плату за ці паї.

Середня площа земельної ділянки, яку власники паїв надають в оренду, – 3,6 га. Власник такого паю, через занижену ціну оренди, втрачає щороку $600-700, тобто 13 000 – 18 тисяч грн.

Лише у 2017 році власники паїв втратили через мораторій сумарно 86,5 млрд грн. Для порівняння: у держбюджеті на 2018 рік закладено: 55 млрд грн на житлово-комунальні субсидії; 59,9 млрд грн на виплату допомоги малозабезпеченим та іншим незахищеним верствам населення; 46,7 млрд грн складає дорожній фонд.

Орендарі, не маючи права на власність на землі, на яких вони працюють, не мають і певності в тому, що працюватимуть на цій землі довго. Підприємство, щоб орендувати 100 га, має укласти для цього в середньому до 30 договорів оренди, щоразу завершення дії договору наражаючись на ризик, що хтось із землевласників відмовиться його продовжувати.

Як наслідок, орендарі не зацікавлені інвестувати у багаторічні культури та тваринництво, – продукцію з більшою доданою вартістю, тобто такі, які надавали б більший рибуток фермерам та аграрним компаніям. У період з 2004 по 2012 рік Україна втратила до 43 000 га площ багаторічних культур.

Це виснажує українські землі і зменшує їхню родючість. За останні роки показник гумусу упав з 3,36 до 3,14%. Ґрунт із 2,4% гумусу чорноземом уже не вважається. Окрім того, кількість деградованих ґрунтів в Україні, за різними даними, становить від 20 до 40%.

Самі фермери також втрачають можливий дохід, який би отримували, якби займались сільським господарством з більшою доданою вартістю.

Мораторій є суттєвою причиною відсутністю розвитку фермерських господарств в Україні, оскільки значно стримує можливість для залучення ними інвестицій та кредитування. Частка фермерів у загальному обсязі виробництва продукції АПК залишається незначною – до 10%. Україна має найнижчу частку фермерів серед інших європейських країн, і найнижчий рівень підприємницької активності у сільській місцевості. При цьому тенденції загрозливі: від 2007 року в Україні кількість фермерських господарств скорочується зі швидкістю майже 1 000 одиниць на рік.

Важливо також, що, призводячи до численних шкідливих наслідків для країни та її громадян, мораторій не вберігає землю від продажу, натомість, породжує тіньові та корупційні схеми її фактичного продажу. Зокрема, спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) та Національне Антикорупційне Бюро (НАБУ) розслідують десятки кримінальних проваджень по усій Україні щодо незаконної передачі тисяч гектарів державних земель у приватну власність, та щодо хабарництва у цій сфері.