16 лютого в Кризовому медіа-центрі.Херсон (вул. Пилипа Орлика (колишня 9 Січня), 30, перший поверх, офіс 33) відбулася прес-конференція з теми «Процедури місцевої демократії як інструменти подолання конфліктів в громадах», в ході якої були представлені результати роботи в рамках проекту «Впровадження механізмів демократії участі – шлях до вирішення проблем та подолання конфліктів».

У ході реалізації проекту була зібрана уся офіційна інформація про нормативно-правові акти, які регламентують процедури демократії участі (статути територіальної громади, регламенти ради), офіційна інформація по застосуванню найбільш поширених процедур, проведено моніторинг засобів масової комунікації та виявлені конфлікти та практики застосування процедур демократії участі.

Загалом було виявлено 179 матеріалів, в яких інформувалося про конфлікти в громаді та розповідалося про застосування процедур демократії участі. Найбільша кількість конфліктів була зафіксована в ЗМК Каховки – 81. На другому місці – Нова Каховка – 44. На третьому місці Чаплинка – 5. В бериславських ЗМК не було виявлено жодної інформації про конфлікти на рівні громади.

Проведено чотири фокусовані обговорення на тему конфліктів в місцевій громаді та практик застосування процедур демократії участі. Мета проведення – виявити особливості проявів соціальної напруги та її динаміку в пілотних громадах Херсонської області з подальшим напрацюванням потенційно ефективних засобів з попередження зростання чи зниження соціальної напруги в регіоні. З’ясування того, які місцеві проблеми породжують конфлікти в громадах, як громадські активісти беруть участь у вирішенні проблем, яким чином застосовуються процедури демократії участі для подолання конфліктів. Проведено 28 глибинних інтерв’ю, які разом із фокус-групами направлені на виявлення проявів соціальної напруги та практики громадської активності у стосунках із владою.

Результати дослідження, а також опис практик застосування та особливостей реалізації семи процедур демократії участі підготовлено для публікації в Електронному навчально-аналітичному ресурсі. Вирішено цей ресурс розмістити на безоплатній та легкодоступній гуглівській платформі за адресою

Попри те, що дослідження проводилось на території громад Херсонської області, різний тип громад, динаміка їх розвитку та особливості соціального згуртування суттєво впливали на формування певних “регіональних” особливостей. Причиною цього є не географічна віддаленість (між 3 пілотними громадами відставні коливались від 13 до 20 км), а особливості формування та розвитку громад, їх склад, практика та традиції управління, усталені норми побудови стосунків «влада – громада» та взаємодії між різними групами політичного впливу. Окрім того, суттєвий вплив на рівень напруги чинить транзитна ситуація в Чаплинці, яка вже більше року перебуває в процесі децентралізації.

Одним з ключових факторів зростання напруги є неефективна робота/комунікація органів місцевої влади з населенням. Фактично в кожній з громад різнились оцінки щодо якості управління та послуг, що надаються на місцевому рівні. Водночас локальні експерти констатували різні типи реагування на виклики місцевими елітами. Попри достатньо високий рівень конфліктності в Каховці, зростання рівня конфліктності в Чаплинський ОТГ експерти зазначали наявність спроб і успішних практик зміни взаємодії «влада – громада» (запровадження нових форм комунікації, ініціювання регулярних звітів, спроби провести реформування і децентралізувати послуги та управління). Натомість у достатньо “стабільних” та моноцентричних, у певних випадках авторитарних в управлінні Новій Каховці та Бериславі, попри наявність чіткої вертикалі та контролю, є відчуття “безперспективності, непотрібності та неможливості самореалізуватись”.

Сприйняття конфліктів місцевими експертами відповідає традиційній для пострадянського простору логіці – реагування у стилі пожежника на гострі, насильницькі та протестні форми конфлікту.

Ми можемо констатувати, що для всіх громад характерною рисою є локалізація протесту та місцевих ініціатив – брак довіри всередині громад, низький рівень соціальної згуртованості.

Ключові сфери зростання напруги у громадах

Чаплинка – ключовим фактором зростання конфліктності в громаді продовжить лишатися процес децентралізації. Запропонована модель та експертний супровід не передбачає врахування конфліктно чутливість при проведення реформи. Громада фактично залишаються сама у цьому переході. Окрім того наявний транзитний/”прикордонний статус” збільшує тінізацію як економічної, так і політичної сфери, доволі гостро стоїть питання з інтеграцією турків месхетин. Водночас місцева влада демонструє готовність і здатність продукувати конструктивні інструменти управління даною ситуацією – ряд управлінських рішень, ініціювання створення профільних комунальних структур (водозабезпечення) та дій щодо налагоджування міжкультурної взаємодії.

Каховка – місто з затяжним політичним конфліктом, що включає місцеві еліти та долучає регіональні. Відповідно прийняття швидких управлінських рішень суттєво ускладнюється. Проблеми ЖКХ, медичної та соціальної сфери турбують городян та експертів, але у межах загальної тенденції. Велика кількість “скандалів”, розслідувань та публічних конфліктів не тільки дозволяє тримати місцеві еліти та управлінців у тонусі, але і створює певний стабілізуючий ефект розрядки. Варто зазначити, що з усіх пілотних громад саме Каховка має власні практики місцевої демократії та бюджету участі – Револьверний фонд для ОСББ, конкурс соціальних проектів, комунікацію влада-громадяни через соціальні медіа та месенджери.

Берислав має доволі традиційний набір складових, які місцеві експерти визначали як можливі сфери соціальної напруги – надання комунальних послуг (вивезення сміття, забезпечення водою 5-х будинків), питання благоустрою (освітлення, занедбані зелені зони). Водночас місто перебуває лише на початковому етапі формування громадських ініціативних груп. Відповідно запиту до органів влади доволі часто немає кому сформулювати, чи представити інтереси осіб / груп.

Нова Каховка є місто де і “провладні” групи, і опозиція вбачають ключовим арбітром міського голову. Володимир Коваленко зміг вибудувати владну вертикаль, яка тотально охоплює більшість сфер політичного, економічного та громадського життя. Наявні майданчики активізму та консультативно-дорадчі органи є доволі активні, але з чітким порядком денним, що мінімізує та відсікає опозицію. Відповідно у місті налагоджена система управління конфліктами, але за багато років був сформований переважно авторитарний стиль, який на даний момент з точки зору місцевих експертів виступає фактором консервування самої громади.

Проект «Впровадження механізмів демократії участі – шлях до вирішення проблем та подолання конфліктів» здійснюється Причорноморським центром політичних та соціальних досліджень за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government