Видатний діяч періоду українського відродження, наш земляк Володимир Кедровський  у своїй праці «1917 рік» писав, про оголошення в Херсоні так званої «Херсонської республіки».

Володимир Кедровський — видатний державний і військовий діяч часів УНР, який народився в Херсоні та розпочав свій шлях як активіст місцевого земства. За доби Української Центральної Ради він обіймав посаду заступника військового секретаря Симона Петлюри, а у 1919 році став полковником та Головним державним інспектором Армії УНР. Попри страшну особисту трагедію — втрату чотирьох маленьких синів та братів під час війни — він продовжив боротьбу на дипломатичному фронті як посол у балтійських країнах. У 1923 році Кедровський емігрував до США, де став одним із лідерів української діаспори та реформатором мережі тутешніх українських шкіл. До виходу на пенсію він очолював українську редакцію радіостанції «Голос Америки» та залишив після себе цінні книги історичних спогадів.

 

Він писав, що приїхав в наше місто у 1917 році, саме на передодні «знаменитого» дня оголошення так званої «херсонської республіки». Таке рішення тоді прийняв нещодавно створений «Херсонський совєт робочих та солдатських депутатів».

«Це було тоді, як взагалі полоса проголошування місцевих, або повітових республік досягла найбільшого розвитку»,- писав він.

Також він вказує на той факт, що  таке оголошення було одним із перших на території Української держави.

Кедровський  зазначає, що  цей акт був направлений проти українського центру в Києві та проти всього українського. Він відмічав, що вся ця справа «республіки» здавалася недоречною, бутафорською І на перший погляд, викликала лише усмішку. Але це було на перший погляд. Насправді всі ці дії були сплановані і були направлені проти українського відродження.

«При ближчому розгляді її ставало ясно, що треба спинити цю спробу відразу, бо вона має у собі дуже глибокі коріння»,- писав він.

Сама ця рада була складена з цілком випадкового елементу.

«В цій раді керуючу роль відігравали дрібні приказчицькі елементи, очевидно не бажаючи у «поглибленню революції» відставати від других, вирішив проголосити самостійну херсонську республіку»,- писав Кедровський.

Також Кедровський відмічав, що національний рух того часу в Херсоні мав риси підготовчого.

«Прибувши до Херсона, я відразу завітав до «Української Хати», щоб дізнатися про місцеве національне життя загалом та стан української справи у військовому гарнізоні зокрема. Там стало зрозуміло, що національний рух у місті ще не набув широкого масового характеру — він поки що перебуває на підготовчому етапі, лише намацуючи правильні шляхи для свого розвитку»,- писав він.

Чим більше підносилось українське національне життя, чим ширше воно захоплювало маси, тим шаленіший опір робили йому «руссоцентристи» (термін який вживає сам Кедровський).

Ще тоді Кедровський наголошував на тому, що промосковські сили ладні сприймати український національний рух  виключно у формі  «малоросійщини». Але коли національний рух в Херсоні почав набирати реальних політичних форм і вийшов за межі Малоросійства, то  вони (антиукраїнськи сили) відразу виступили з шаленою боротьбою проти «разрушітелей єдіного революційного фронта». Які знайомі тези та цитати. Часи змінюються, великодержавний шовінізм-ні!

Володимир Кедровський досить детально описує як  же українцям вдалося  нейтралізувати загрозу російського реваншу, захоплення влади більшовиками і юридично ліквідувати так звану «херсонську республіку».

Він писав, що зваживши всі обставини та оцінивши факт проголошення «Херсонської республіки» як протиукраїнського за своєю суттю проєкту, представники української громади Херсона (переважно військові так як всі вони були членами місцевої гарнізонної ради) вирішили добитися скасування постанови, якою оголосили  «республіку». До справи підійшли радикально але афективно. Так як 80% війська підтримували українську незалежність вирішили розігнати совєт (раду) і негайно обрати нову.

«Ми сподівалися, що в новому совдепі буде українська більшість, бо залога й околиці міста дали б майже всіх українців»,- писав Кедровський.

Пряма мова Кедровського:

До засідання совдепу готувалися ми досить пильно. Для більшої ваги своєї аргументації вирішили привести до будинку совдепа одну роту, узброївши душ двадцять п’ять рушницями. Узброєних мало разом з іншими впровадитися в галю засідань совдепу, розмістивши їх на місцях для сторонніх глядачів. Було все виконане точно, відповідно зробленій диспозиції. До початку засідання совдепа всі були на своїх місцях.

По відчиненні засідання українські делеґати поставили совдепові приблизно такі питання:

• точно окреслити терен “Херсонської республіки”. (Чи лише місто з його передмістями, чи й повіт, або вся губернія?);
•  відношення до петроградського уряду, та до Центральної Ради;
•   відношення до великої війни: чи Херсонська республіка буде й далі продовжувати війну разом з Росією, чи може оголосить невтральність.

Докладчик просив совдеп звернути особливу увагу на третє питання, щоби дати сьогодні ж на нього відповідь, щоби не було неприємностей для «молодої республіки», бо з години на годину може бути відправка на фронт маршових рот. Треба зазначити, що про нашу підготовку до виступів ще до засідання дехто з членів совдепа дізнався. Тому найбільше полохливі з них зовсім на це засідання не прийшли. Таких знайшлось досить багато, що ледве-ледве зібрався кворум. Як потім виявилося, не прийшли майже всі ініціатори проголошення республіки, головно большевики.

Вислухавши заяву українського делеґата, голова запропонував, щоби всі, хто цього бажає, висловився про це питання. Бажаючих не знайшлося, не дивлячись на те, що раніше трьох днів дуже гаряче дебатували питання оголошення республіки. Тоді голова поставив на голосування пропозицію: „Чи вважають збори потрібним знову обговорити попереднє рішення про оголошення херсонської республіки?”

Значною більшістю голосів ухвалено позитивне рішення.

Знову ніхто не захотів висловлюватися. Голова поставив на голосування: «Чи постанова про оголошення республіки залишається в силі, чи скасується й республіка не оголошується?» Знову більшістю голосів ухвалено другу половину внеску. За оголошенням ніхто не голосував, а два-три гарячих раніше ініціаторів республіки, що були на засіданні, під час голосування вважали найліпшим непомітно залишити залу. Таким чином «Херсонська Республіка» була похована, а українці здобули другу, вже політичну перемогу.

За кілька днів після цієї події Херсон відряджав на фронт свої перші українські маршові роти.

Шановні друзі, читачі, френди звертаюся до вас. Відкрив банку на власні історичні дослідження про Херсонщину. Прошу мене підтримати. В сучасних умовах вивчення історії потребує не лише часу і натхнення, а й певних матеріальних витрат. Ваша підтримка допоможе в написанні якісних  статей на історичну тематику.

Банка на історичні дослідження — посилання

Конверт Приватбанку на історичні дослідження — посилання

Тарас Бузак