КИЇВ—Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував вирок за статтею про державну зраду, зазначивши, що колабораційна діяльність та держзрада — це різні склади злочину, які не можна ототожнювати без належних доказів.

Про це повідомляє Судово-юридична газета, інформує НОВАМЕДІА

Суть справи

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу на вирок мешканцю смт Шевченкове Куп’янського району Харківської області. Чоловіка було засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада в умовах воєнного стану) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з матеріалами справи, під час окупації селища обвинувачений брав участь у проведенні незаконних виборів до «Ради депутатів Шевченківського муніципального округу». Зокрема, він був кандидатом у «депутати», брав участь у передвиборчій агітації та розповсюджував пропагандистську літературу.

Чому Верховний Суд скасував вирок?

Колегія суддів ВС дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дали помилкову юридичну кваліфікацію діям підсудного. Основні аргументи суду:

Розмежування статей: Дії, що полягають в організації та проведенні незаконних виборів або референдумів на окупованих територіях, чітко підпадають під ч. 5 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).

Відсутність ознак держзради: Для засудження за статтею 111 (державна зрада) необхідно довести, що особа надавала іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Сам факт участі у фейкових виборах, за висновком ВС, є формою колабораціонізму, а не автоматичним актом держзради.

Принцип законності: Оскільки після початку повномасштабного вторгнення Кримінальний кодекс було доповнено спеціальною статтею про колабораціонізм, саме вона має застосовуватися до подібних випадків.

Наслідки рішення

Верховний Суд наголосив, що не можна кваліфікувати дії особи як більш тяжкий злочин (держзрада передбачає довічне ув’язнення), якщо вони повністю охоплюються складом менш тяжкого злочину (колабораційна діяльність).

Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Це рішення створює важливий судовий прецедент для тисяч справ щодо осіб, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями в межах виборчих процесів.