ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ— На п’ятому році великої війни темпи переходу релігійних громад  РПЦ, які називають себе УПЦ МП до Православної церкви України (ПЦУ) суттєво сповільнилися.

По це повідомляє видання Главком, інформує НОВАМЕДІА.

 Особливо критична ситуація спостерігається у прифронтових регіонах, зокрема на Херсонщині, де за останній рік не зафіксовано жодної зміни церковної юрисдикції.

Херсонщина в «червоній зоні» церковної стагнації

Поки центральні та західні області України демонструють хоч і сповільнену, але сталу динаміку, південні регіони фактично припинили процес розриву з РПЦ. Згідно з ексклюзивними даними Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Херсонська область увійшла до переліку восьми регіонів, де за останній рік не відбулося жодного переходу релігійної громади.

Поруч із Херсонщиною в цьому списку опинилися Донецька, Запорізька, Луганська та Миколаївська області. Це свідчить про те, що близькість до фронту, окупація частини територій та безпекові ризики стали вирішальними факторами, які фактично «заморозили» релігійне самовизначення місцевих громад.

Загальнонаціональна статистика: цифри і тренди

Загалом з початку повномасштабного вторгнення (2022 рік – початок березня 2026 року) до ПЦУ перейшло 1387 громад. Проте динаміка процесу невпинно падає:

Лідери минулих років: Хмельниччина та Київщина, які раніше були рушіями змін, демонструють різке «просідання». На Хмельниччині кількість переходів впала зі 127 громад у 2022 році до всього 12 у 2025-му.

Аномальний ріст: Лише Чернівецька та Чернігівська області показують позитивну динаміку. На Буковині, наприклад, у 2025 році зафіксовано 38 переходів проти лише 7 у попередньому році.

Співвідношення сил: УПЦ МП досі попереду

Попри активний процес українізації церкви в перші роки великої війни, Московський патріархат зберігає кількісну перевагу за об’єктами інфраструктури:

• УПЦ МП: Нараховує понад 10 118 об’єктів (з них 9792 — релігійні громади та 210 монастирів).
• ПЦУ: Володіє 8 511 об’єктами (з яких 8291 — релігійна громада та 91 монастир).

Святодухівський кафедральний собор рпц в Херсоні. Окупація. День хрещення русі. Попи рпц «благословляють» солдат армії РФ на «дальнейшие подвиги»

Чому процес загальмував?

Експерти та представники ПЦУ зазначають, що окрім військових факторів, на ситуацію впливає внутрішня дестабілізація та юридичні складнощі. Ситуацію загострила і смерть Патріарха Філарета (20 березня 2026 року), що спровокувала нову хвилю боротьби за вплив у церковному середовищі.

Зокрема, швидке обрання наступника Філарета — архієпископа Никодима — супроводжувалося скандалами та підозрами у втручанні прокремлівських сил, що не додає впевненості громадам, які вагаються щодо переходу.

Підсумок: Для Херсонщини церковне питання залишається одним із найскладніших. Відсутність переходів за рік вказує на потребу в більш активній державній політиці та підтримці тих громад, які прагнуть незалежності від Москви, але перебувають під постійним тиском війни та пропаганди.