Севастопольське “банкрутство” у схемі афер міжнародної рибної мафії

11.02.2026
96

КРИМ—Раніше ми багато разів писали про діяльність міжнародної рибної мафії, пов’язаної із севастопольським рибоконсервним комбінатом «Аквамарин», формальними “бенефіціарами” якого багато років заявлені місцеві аферисти Володимир Гельвановський та Володимир Нігар.

Про це повідомляє ГО «Асоціація реінтеграції Криму», інформує НОВАМЕДІА.

У квітні 2025 року ми вказували, що над цією структурою “згущуються хмари”, після того, як на потужності підприємства “поклали око” російські колонізатори з клану гауляйтера Михайла Развожаєва, але що “націоналізацію” даного ласого ресурсу “дещо ускладнює” афілірованість відповідної мафії з низкою “гаманців” білоруського диктатора Лукашенка.

До окупації Гельвановський був депутатом Севастопольської міськради від “Партії Регіонів”, і він «курирував» підприємства вилову та переробки риби під патронажем керівника севастопольської міліції генерал-майора Віталія Малікова, зятя екс-міністра внутрішніх справ України Миколи Білоконя.

Це ж підприємство, а також «Інтеррибфлот-Крим», де у “співвласниках” заявлений той же Нігар, використовувалися як прокладки у фрахті для рибальських суден.

Також Нігар був заявлений окупантами і як “голова некомерційної організації” “Асоціація учасників вільної економічної зони Севастополя”.

У 2025 році окупанти заявляли про “виключення” “Аквамарину” з “резидентів” тієї ж “вільної економічної зони”, а фейковий “арбітражний суд Севастополя” заявив про “початок процесу банкрутства” заводу.

Ми писали, що “банкрутство” стало результатом боротьби за контроль над заводом, і надалі можливі два варіанти. Або реальні бенефіціари цієї структури “змінять шкіру”, що дозволить їм урятувати свій севастопольський завод від пильної уваги “націоналізатора” Развожаєва, а материкові активи від інших питань.

Втім, за минулий рік “банкрутство” “Аквамарину” так і не настало, а тепер стало відомо про таку ж процедуру і для іншої підконтрольної Гельвановському та Нігару структурі, так званого “Рибопромислового комбінату “Новий””.

Також у нинішньому лютому той самий “арбітражний суд Севастополя” почав “виключення” цього комбінату з “резидентів” тієї ж “вільної економічної зони”.

Таким чином, очевидно, що боротьба за контроль над рибоконсервним бізнесом у Севастополі триває, але найцікавіше позначилося на міркуваннях тамтешніх експертів про “технічні причини” нинішніх проблем “Аквамарину”.

Заявлено, що нібито всю атлантичну океанічну рибу для консервації всім підконтрольним заводам агресора завозять виключно через Калінінград і що в цьому виникли “логістичні труднощі”.

Зазначимо, що “калінінградський транзит” неминуче пов’язаний з “білоруським сортуванням”, коли на підконтрольній режиму Лукашенку території “магічно” змішуються морепродукти, що йдуть з країн Балтії та Польщі, з тим самим нібито “російським уловом” і далі йдуть на згадані рибоконсервні заводи.

Чи зможе окупаційна “влада” Севастополя домовитися з цього приводу з Мінськом і “розполовинити по-братськи” з рибною мафією згадані заводи – покаже нинішній рік, оскільки описані процеси “банкрутства” та “виходу із вільної зони” і так досить затяглися.