Римський слід на українському Дунаї
На півдні Одещини, біля села Орлівка, височіє давнє городище Картал.
Про це повідомляє УІНП Одеса, інформує НОВАМЕДІА.
Звідси відкривається панорама на Дунай — стратегічний простір, який ще дві тисячі років тому був однією з найважливіших артерій Європи.
І ось що дивує: у шарі II–III століть н.е. археологи знаходять речі римського світу — фібули, амфорні фрагменти, монети, навіть окремі елементи спорядження. Але чи означає це, що тут стояв римський гарнізон?
Що ми вже знаємо
Картал — багатошарове городище, від доби заліза до раннього середньовіччя.
У «римському горизонті» знайдено імпортну кераміку, амфори, фібули й монети II–III ст.
Це свідчить про активні торговельні та культурні контакти з Римом, а не лише про військову присутність.
Фортифікації на пагорбі мали оборонний характер — але чи це римські споруди, чи місцеві, поки питання відкрите.
Чому це важливо
Картал — не просто археологічна точка на мапі.
Це лабораторія історії, де видно, як місцеві спільноти Причорномор’я взаємодіяли з імперською цивілізацією.
Тут, на українському березі Дунаю, проходила межа світів — Риму й варварських союзів. І, можливо, саме тут зароджувалися перші прояви «римізації» нашого степового Півдня.
Що потрібно зробити далі
Щоб з упевненістю сказати, хто саме був у Карталі:
- провести стратиграфічні розкопки й С14-датування;
- зробити петрографічний і металографічний аналіз знахідок;
- систематизувати монети, аби точно визначити часовий горизонт;
- залучити геофізику — магнітометрію та георадар — для пошуку підземних структур.
Без цього будь-яка «сенсація про римський форт» залишається лише гіпотезою.
