Одещина — одна з найтрагічніших сторінок історії Голокосту в Україні.

Про це повідомляє УІНП Одеса, інформує НОВАМЕДІА.

Тут, на південному узбережжі, зійшлися дві катастрофи — нацистська політика знищення та байдужість радянської влади, що фактично залишила тисячі євреїв напризволяще.

 До війни

Перед 1941 роком в Одесі проживало близько 180 тисяч євреїв — майже третина населення міста. Євреї становили основу місцевої інтелігенції, торгівлі, науки, ремесел. Однак радянська влада, попри очевидну загрозу, не організувала системної евакуації, і лише небагатьом вдалося втекти перед приходом німецько-румунських військ.

 Жовтень 1941 року — початок катастрофи

16 жовтня 1941 року Одеса впала. Нацистські війська разом із румунськими союзниками окупували місто. Вже за кілька днів стався вибух у штабі румунської комендатури, що забрав життя понад 60 солдатів і офіцерів. У відповідь окупаційна влада розпочала масові розстріли єврейського населення.

 23–25 жовтня 1941 року — справжня різанина

Близько 25 тисяч одеських євреїв були розстріляні або спалені живцем у бараках на Слобідці та поблизу села Дальник. Інші десятки тисяч було депортовано до трансністрійських таборів смерті — Богданівки, Доманівки, Акмечетівки, де більшість загинула від холоду, голоду й тортур.

 Голос очевидців

Одна з тих, хто вижив, — Сара Каган, пізніше згадувала:

“Ми йшли колоною через усе місто. Хто падав — того стріляли. Біля Слобідки вже стояли палаючі бараки, а вогонь чувся за кілометри…”

 Після війни — мовчання

Радянська влада не визнала Голокосту окремою трагедією, зводячи пам’ять до абстрактної “боротьби з фашистами”. Тисячі єврейських родин не дочекалися реабілітації чи офіційного вшанування. Лише з 1990-х років почали з’являтися меморіали, зокрема пам’ятник жертвам Голокосту на Люстдорфській дорозі, що нині є символом колективної пам’яті Одеси.

 Сьогодні

Пам’ять про Голокост на Одещині — це не лише історія минулого, а й нагадування про ціну байдужості. Бо коли одна імперія вбиває, а інша мовчить — гинуть люди, міста і цілі культури.

Світлина: УІНП Одеса