18 січня виповнюється чергова річниця Переяславської ради — події, яка на століття визначила долю України.

Про це пише історик  Володимир Лук’янюк у статті на проєкті «Цей день в історії», інформує НОВАМЕДІА.

Те, що задумувалося гетьманом Богданом Хмельницьким як тимчасовий військовий союз проти Речі Посполитої, через маніпуляції та порушення домовленостей з боку Москви перетворилося на інструмент поглинання Гетьманщини.

Рада в Переяславі: присяга без взаємності

18 січня 1654 року в Переяславі відбулася генеральна військова рада. Хмельницький, виснажений тривалою війною та зрадами союзників (зокрема кримських татар), шукав підтримки «царя східного».

Проте вже в перший день союз дав тріщину. Коли справа дійшла до присяги в Успенській церкві, стався безпрецедентний випадок: московський посол Василь Бутурлін категорично відмовився присягати від імені царя, заявивши, що монарх своїм підданим не присягає. Попри обурення старшини, Хмельницький та частина козацтва таки склали односторонню присягу, сподіваючись на «чесне слово» дипломатів.

Березневі статті: що обіцяла Москва?

Тільки через два місяці, у березні 1654 року, домовленості були оформлені письмово. Згідно з «Березневими статтями»:

• Автономія: Гетьманщина зберігала власний устрій, суд та право обирати гетьмана.
• Військо: Козацький реєстр встановлювався на рівні 60 тисяч осіб.
• Дипломатія: Україна зберігала право на зовнішні зносини (з обмеженнями щодо Польщі та Туреччини).
• Податки: Збором коштів займалася виключно українська адміністрація.

Перша зрада: Віленське перемир’я

Союз проіснував недовго. Вже у 1656 році Москва за спиною Хмельницького уклала Віленське перемир’я з Польщею. Українських послів навіть не пустили на переговори, тримаючи їх, за свідченнями очевидців, «яко псів коло церкви».

Дізнавшись про це, Хмельницький, за словами літописців, «заволав немов шалений». Він зрозумів, що Москва використала Україну для посилення власних позицій і тепер готова пожертвувати її інтересами заради миру з Варшавою.

Наслідки та уроки історії

Після смерті Богдана Хмельницького у 1657 році, Москва почала системно звужувати права України. Вже за Юрія Хмельницького статус держави було понижено до жорстко обмеженої адміністративної автономії.

Ключові висновки для сучасності:

Переяславська угода не була «возз’єднанням», а класичною маніпуляцією міжнародним правом. Відмова Москви від зустрічної присяги в 1654 році стала першим сигналом того, що Кремль не збирається дотримуватися жодних паритетних домовленостей.