Сьогодні виповнюється 32 роки з моменту підписання Тристоронньої заяви президентів України, США та Росії, яка фактично визначила шлях нашої держави до без’ядерного статусу.

Про це пише історик  Володимир Головко у статті на проєкті «Цей день в історії», інформує НОВАМЕДІА.

14 січня 1994 року в Москві Леонід Кравчук, Білл Клінтон та Борис Єльцин поставили підписи під документом, що запустив процес вивезення стратегічних боєголовок з української території.

Ядерний тиск: як Україну змушували до роззброєння

У перші роки незалежності Київ опинився між двох вогнів. Росія та США виступили єдиним фронтом, вимагаючи від України якнайшвидшої ліквідації третього за потужністю ядерного арсеналу у світі. Попри те, що значна частина політикуму вважала ракети «тягарем», ситуація почала змінюватися у 1992-1993 роках.

З приходом на посаду прем’єра Леоніда Кучми позиція Києва стала жорсткішою. Україна проголосила себе власником радянської ядерної зброї на своїй території та вимагала реальних фінансових компенсацій і гарантій безпеки. Проте політична криза та наближення дострокових виборів 1994 року внесли свої корективи.

Таємна дипломатія в Борисполі та фінал у Москві

Ключовий поворот стався 12 січня 1994 року, коли президент США Білл Клінтон приземлився в аеропорту «Бориспіль» лише на кілька годин. Під час півторагодинної розмови з Леонідом Кравчуком було досягнуто принципової згоди: Україна позбувається зброї в обмін на міжнародну підтримку.

Вже за два дні, 14 січня, у Москві було зафіксовано умови:

• Вивезення 200 ядерних зарядів протягом перших 10 місяців.
• Компенсація: 100 тонн палива (низькозбагаченого урану) для українських АЕС від Росії.
• Фінансова допомога: не менше 175 млн доларів від США.
• Декларативні гарантії: обіцянки поважати територіальну цілісність та не застосовувати економічний тиск.

Від Тристоронньої заяви до Будапештського меморандуму

Хоча заява від 14 січня не мала прямої юридичної сили, вона стала фундаментом для подальших подій. Після перемоги на виборах Леоніда Кучми та тривалих дискусій у Верховній Раді, 16 листопада 1994 року парламент зняв обмеження, що дозволило підписати сумнозвісний Будапештський меморандум у грудні того ж року.

Остаточне вивезення ядерних зарядів завершилося у 1996 році. Сьогодні, в умовах російської агресії, події 14 січня 1994 року викликають гострі дискусії про те, чи була ця ціна за міжнародне визнання надто високою.

Президенти Білл Клінтон (зліва), Борис Єльцин і Леонід Кравчук (справа) вітають один одного з нагоди підписання угоди про вивезення з України усієї ядерної зброї і американо-російської декларації, яка проголошувала, «що ядерна зброя обох держав не буде націлена одна проти одної». Москва, Кремль, 14 січня 1994 року