13 листопада (хоч в автобіографії написано 12 листопада) 1889 року на хуторі неподалік містечка Грунь на Полтавщині (нині-Сумщина) народився Остап Вишня, письменник-гуморист, в’язень сталінських концтаборів.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА

Він започаткував гумористчний тип фейлетону – «усмішку» чи «реп’яшок». Справжнє ім’я – Павло Губенко. З дитинства захоплювався творчістю земляка – Миколи Гоголя, «Тараса Бульбу» зачитав до дірок. Ім’я одного з синів головного героя узяв за псевдо, а Вишня – бо любив вишні. А ще на Полтавщині біля кожної оселі росли вишневі дерева. 

Родина Губенків виростила сімнадцятьох дітей, другим з яких був Павло. «Батьки гарно молилися Богові, якщо він їм подарував стількох дітей», –  писав у  автобіографії Остап Вишня.

У Зіньківській школі вчився разом з Миколою Зеровим. Потому отримав медичну освіту, під час Першої світової війни працював у хірургічному відділенні Південно-Західної залізнці. На 1919-й був  начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР.  Там він зблизився з багатьма офіцерами Української Галицької армії та Дієвої Армії УНР.

Більшовики двічі заарештовували Остапа Вишню. 1934-го засудили до 10 років таборів за «терористичну змову». Начебто  він готувався здійснити замах на українофоба, ІІ секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. На допитах, відкидаючи безглуді звинувачення, Остап Вишня шуткував, що «в такому випадку, чому б не звинуватити мене і в згвалтуванні Клари Цеткін». Покарання відбував в Ухтимсько-печорському таборі. 1937-го його мали розстріляти. Для цього етапували до іншого табору через річку Печору. Оскільки крига вкрила річку, заарештованих довго не могли доправити до місця призначення. За цей час начальника табору розстріляли, а наказ про страту Остапа Вишні загубився.

1943-го Микита Хрущов на прохання Олександра Довженка умовив Сталіна звільнити Остапа Вишню, аби він своєю творчістю надихав на боротьбу з нацистами та українським підпіллям. Він написав збірку памфлетів про “буржуазних націоналістів” “Самостійна дірка”, що врятувало письменника від подальших репресій.

Остап Вишня та Херсонщина

Видатний український письменник-гуморист Остап Вишня (Павло Губенко) мав тісний зв’язок із Херсонщиною завдяки своєму головному захопленню — полюванню та риболовлі.

Любов до риболовлі та «Мисливські усмішки»

Свою пристрасть письменник часто описував у творах, зокрема у знаменитій збірці «Мисливські усмішки» (1955). Процес риболовлі, особливо на коропа, він вважав неймовірно захоплюючим досвідом.

Особливо полюбилося Остапу Вишні село Кринки на лівобережжі Херсонщини, куди він приїжджав відпочити від столичного життя. Саме місцеві рибалки та мисливці стали прототипами багатьох героїв його гуморесок.

Літературний осередок у Кринках

Завдяки Вишні, Кринки перетворилися на своєрідний літературний куточок. На його запрошення тут побували видатні українські митці:

• Микола Бажан
• Володимир Сосюра
• Максим Рильський
• Андрій Малишко

Останній візит та місцева легенда

Остап Вишня помер у Києві 28 вересня 1956 року, у віці 66 років, лише через тиждень після повернення зі своєї останньої риболовлі у Кринках.

Серед місцевих мешканців досі існує легенда, нібито серце видатного гумориста не витримало прикрої невдачі: під час тієї останньої поїздки в нього зірвався величезний короп, який міг стати найбільшим уловом у його житті.

Доля садиби-музею

Садибу в Кринках, де зупинявся письменник, перетворили на його музей. Тривалий час будівля занепадала і майже розвалилася. Згодом будиночок перенесли з початкового місця (оскільки та територія стала частиною військового полігону), повністю відреставрували та знову відкрили для відвідувачів.