27 жовтня 1659 року стало поворотною датою в історії України. У Переяславі гетьман Юрій Хмельницький підписав нав’язану Москвою угоду, яка різко змінила статус Гетьманщини — від політичної автономії до жорстко обмеженої адміністративної одиниці без права на власну зовнішню політику.

Юрась Хмельницький

Про це пише історик  Володимир Лук’янюк у статті на проєкті «Цей день в історії», інформує НОВАМЕДІА.

Хмельницький-молодший, обраний гетьманом після відставки Івана Виговського, прибув до Переяслава для переговорів, маючи на руках проєкт “Жердівських статей”. Цей документ передбачав практично повну незалежність Гетьманщини від Москви.

Однак Генеральна військова рада, скликана московським воєводою Олексієм Трубецьким, проходила в оточенні царських полків. Більшість на ній мала промосковська старшина.

Замість обговорення українських пропозицій, Трубецький змусив козаків затвердити свідомо сфальсифіковану версію “статей Богдана Хмельницького”. Підписаний документ став для Гетьманщини катастрофою.

Головні втрати за новими статтями:

• Втрата зовнішньої політики: Гетьману заборонялося вести дипломатичні зносини з іншими державами та самостійно вступати у війну.
• Військовий контроль: Московські гарнізони та воєводи розміщувалися коштом населення не лише в Києві, але й у Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані.
• Втрата кадрової незалежності: Гетьман не міг призначати чи знімати полковників без згоди царя, а його власне обрання вимагало подальшого затвердження в Москві.
• Церковна анексія: Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріарху, а українському духовенству заборонялося приймати посвяту від Константинопольського патріарха.

Ця угода фактично поклала край незалежній політиці Гетьманщини. Вже наступного року Юрій Хмельницький розірвав союз із царем, уклавши договір із Річчю Посполитою. Цей крок, однак, не врятував ситуацію, а лише поглибив розкол України та став початком тривалого періоду громадянської війни, відомого як “Руїна”.