23 жовтня 1956 року в Угорщині розпочалося одне з наймасштабніших повстань проти комуністичного режиму та радянської окупації у Східній Європі. Рівно 69 років тому масові демонстрації студентів у Будапешті переросли у збройне повстання, яке було жорстоко придушене військами СРСР.

Повалений пам’ятник Йосифу Сталіну у Будапешті, жовтень 1956 року

Про це пише історик Володимир Лук’янюк у статті на проєкті «Цей день в історії», інформує НОВАМЕДІА.

Що стало поштовхом?

Після XX з’їзду КПРС та розвінчання культу особи Сталіна, в Угорщині посилились антикомуністичні настрої. Студенти та робітники вимагали демократичних реформ, виведення радянських військ, скасування цензури та багатопартійності.

Ключові події:

• 23 жовтня: Тисячі людей вийшли на вулиці Будапешта. Протестувальники повалили величезний пам’ятник Сталіну та спробували захопити радіостанцію. У відповідь комуністичний лідер Ерно Геро звернувся по військову допомогу до СРСР, що лише посилило опір.
• 24 жовтня: Щоб заспокоїти натовп, прем’єр-міністром призначили реформатора Імре Надя, якого раніше виключили з партії за ліберальні погляди.
• 28 жовтня: Надь сформував новий уряд і вимагав від СРСР вивести війська з Будапешта.
• 1 листопада: У відповідь на введення Радянським Союзом додаткових військ, Імре Надь оголосив про вихід Угорщини з Варшавського договору та звернувся до ООН з проханням визнати нейтралітет країни.

Придушення повстання

Цей крок став фатальним. Москва зробила ставку на Яноша Кадара, який сформував маріонетковий «робітничо-селянський уряд» і 3 листопада офіційно «запросив» радянські війська.

Під керівництвом маршала Івана Конєва розпочалася повномасштабна військова операція. Понад 30 тисяч радянських солдатів та 1100 танків увійшли до Угорщини. До 11 листопада збройний опір було зламано.

Жертви та наслідки

У ході боїв загинуло понад 2600 угорців, близько 20 тисяч отримали поранення. Понад 200 тисяч людей були змушені тікати з країни. Втрати радянської армії склали близько 720 вбитими та зниклими безвісти.

Імре Надь, який шукав притулку в посольстві Югославії, був заарештований. У 1958 році його та міністра оборони Паля Малетера стратили за «державну зраду». Загалом було страчено близько 350 осіб, тисячі потрапили до в’язниць.

Імре Надя було повністю реабілітовано та урочисто перепоховано лише у 1989 році, напередодні падіння комуністичного режиму в Угорщині.