Історична подія: день відкриття першого Курултаю

9 грудня 1917 року (26 листопада за старим стилем) в історичному серці кримських татар – Ханському палаці у Бахчисараї – урочисто розпочав роботу перший Курултай кримськотатарського народу.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА.

Цей національний з’їзд став ключовою віхою у підйомі кримськотатарського національного руху в період Української революції 1917-1921 років та чітко засвідчив волю народу до самовизначення і державницькі прагнення.

 Передумови та робота Мусвиконкому

Проведенню Курултаю передувала напружена робота лідерів руху. Після Лютневої революції 1917 року був створений тимчасовий мусульманський революційний комітет. Його зусиллями 7 квітня 1917 року у Сімферополі скликано Всекримський мусульманських з’їзд (близько півтори тисячі делегатів), який обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком).

Головою Мусвиконкому та першим демократично обраним муфтієм Таврійського магометанського духовного правління став 32-річний Номан Челебіджіхан.

Ключова роль Номана Челебіджіхана: Він очолив національний рух, виступав за створення автономної Кримської держави, ініціював відкриття навчальних закладів (жіночої гімназії, технікуму, Педагогічного інституту) та видання газет «Millet» (кримськотатарською) і «Голос татар» (російською). Його мрією було перетворити Крим на «справжню цивілізовану Швейцарію».

 Рішення та доленосні постанови Курултаю

Засідання першого Курултаю тривали з перервами 18 днів, до 26 грудня 1917 року. До його складу увійшли такі діячі, як Номан Челебіджіхан, Джафер Сейдамет, Сеїтджеліль Хаттат, Шефіка Гаспринська та інші.

Курултай взяв на себе всі повноваження Мусвиконкому і розглянув питання:

• Державного устрою Криму.
• Відносин з іншими народами півострова.
• Створення органів законодавчої та виконавчої влади.

Курултай урочисто привітали члени Української Центральної Ради, зокрема Симон Петлюра. Незважаючи на тодішні федералістські настрої в Києві (коли Крим не включався безпосередньо до складу УНР), зв’язок між рухами був очевидним.

 Проголошення Кримської Народної Республіки (КНР)

Головним підсумком роботи Курултаю стало проголошення створення Кримської Народної Республіки (КНР) та ухвалення її демократичної Конституції.

Конституція проголошувала:

• Загальне виборче право.
• Скасування звань і станових привілеїв.
• Рівноправність чоловіків і жінок (що було надзвичайно прогресивним для того часу).
• Порядок скликання парламенту й обрання національного уряду.

 Трагічний фінал першої республіки

На жаль, цим державницьким починанням не судилося здійснитися. Вже у середині січня 1918 року більшовики захопили Крим, розігнали Курултай, а його лідерів заарештували.

Трагедія Челебіджіхана:

23 лютого 1918 року Номан Челебіджіхан був розстріляний матросами-більшовиками у Севастопольській в’язниці. Його та тіла інших замордованих кримських татар було скинуто в море.

Загалом протягом 22-24 лютого в Севастополі було розстріляно близько 600 кримських татар.

Вірш Номана Челебіджіхана «Ant Etkenmen» («Я присягнувся») став згодом національним Гімном кримськотатарського народу.

 Відродження традиції та сучасний стан

Традиція скликання кримськотатарської загальнонаціональної асамблеї була відроджена 26 червня 1991 року з відкриттям Другого Курултаю у Сімферополі.

Після російської анексії Криму у 2014 році, Курултай та його виконавчий орган, Меджліс кримськотатарського народу, були визнані Росією «екстремістськими організаціями» і їхня діяльність на території півострова заборонена. Таким чином, державницькі прагнення, проголошені 108 років тому, сьогодні продовжують перебувати під загрозою окупаційної влади.