Осип Зінкевич — людина, яка перетворила видавничу справу на потужну зброю проти радянської цензури. Видавець, правозахисник та засновник «Смолоскипа», він присвятив життя тому, щоб голоси українських дисидентів почули у всьому світі.

Осип Зінкевич. 2010-й рік.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті, інформує НОВАМЕДІА.

Від підпілля ОУН до шахт Франції

Осип Зінкевич народився 4 січня 1925 року на Прикарпатті у родині січового стрільця. Його шлях до визнання був сповнений випробувань:

• Роки війни: Після розстрілу батька нацистами у 1944-му, Осип долучився до ОУН. Попри примусову мобілізацію до Червоної армії та участь у визволенні Праги, він не змирився з радянським ладом.
• Втеча та еміграція: У 1945 році він тікає до Західної Німеччини, а згодом — до Франції. Щоб уникнути депортації в СРСР, Осип рік працював на шахті, де дивом вижив після 30-годинного блокування під землею внаслідок вибуху.

«Смолоскип»: як студентська газета стала світовим видавництвом

Поєднуючи роботу хіміка з громадською діяльністю, Зінкевич у Парижі заснував сторінку «Смолоскип», яка переросла у повноцінний журнал, а після його переїзду до США у 1956 році — у велике видавництво.

Головні здобутки «Смолоскипа» за кордоном:

• Друк самвидаву: Саме тут світ вперше побачив 5-томник Миколи Хвильового, твори Леся Курбаса та репресованих поетів.
• Підтримка дисидентів: Видавництво тиражувало праці Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та матеріали Української Гельсінкської групи англійською та українською мовами.
• Секретна логістика: Для перевезення забороненої літератури в УРСР Зінкевич використовував посвідчення спортивного прес-кореспондента та «допомогу» нічого не підозрюючих західних комуністів, чиї валізи радянські прикордонники майже не перевіряли.

Повернення додому та інвестиція у молодь

У 1991 році Осип Зінкевич повернувся до незалежної України та переніс видавництво у Київ. Його стратегічним рішенням стала підтримка нової генерації літераторів.

«Ми заробляли гроші протягом тижня, щоб на вихідних працювати на українську справу», — так він описував філософію свого життя.

Завдяки його конкурсам та семінарам свій шлях у літературу розпочали такі автори, як Сергій Жадан, Андрій Кокотюха та Максим Розумний. Крім того, Зінкевич заснував унікальний Музей-архів українського самвидаву, зберігши безцінні документи спротиву.

Спадщина

Осип Зінкевич пішов із життя 18 вересня 2017 року у віці 92 років. За свій внесок він був відзначений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня та «За заслуги» III ступеня. Його «Смолоскип» продовжує горіти й сьогодні, залишаючись інтелектуальним центром для української молоді.